Історія Португалії

В 138-36 до н.е. територія П. була завойована Римом і в останній третині 1 в. до н.е. там утворилася римська провінція Луізітаніі. В поч. 5 в. н.е. на Піренейський півострів вторглися свеви і територія П. увійшла до складу королівства свевов. У 2-й пол. 5 в. контроль над цим регіоном перейшов до вестготів. В 713-18 П. була завойована арабами. 9-10 ст. стали періодом економічного і культурного піднесення. Пізніше на північ від річки Дору виникли осередки Реконкісти і до сер. 11 в. ця частина П. увійшла в Леоно-Кастильское (іспанське) королівство.

Назва П. походить від назви колишнього римського поселення Портус Кале в гирлі річки Дору, пізніше там знаходився найпівнічніший феодальний льон Комітатус Портокуленіс. Самостійна історія П. починається після 1095, коли на відвойованих у арабів територіях було утворено Португальське графство. Його правителем став Анрі Бургундський, що прийшов на допомогу Леоно-кастільських королівству в період війни з арабами. У 1143 було створено незалежне португальське королівство зі столицею в м Коїмбра, а її першим королем став Афонсо I. У 1147 П. відвоювала у арабів Лісабон. Реконкіста на території П. завершилася в 1250 повним вигнанням арабів з країни.
З 1255 столиця П. Лісабон набуває значення великого центру транзитної торгівлі. У 13 в. в країні встановилася станова монархія, сформувалися кортеси. У 1385 кортеси обрали королем великого магістра Ависского ордена Жоана (Жоан I). Авіська династія правила в П. до 1580. У 15 ст. почалася зовнішня експансія П. У 1415 була захоплена африканська фортеця Сеута, до 1485 – основні пункти на західному узбережжі Атлантики – острів Мадейра, Сан-Томе і Прінсіпі, Азорські острови. Відкриття Васко да Гама морського шляху до Індії (1498) поклало початок португальським завоюванням в Східній Африці, Індії, Південно-Східної Азії. Відкриття П. Кабралом в 1500 Бразилії призвело до перетворення П. у велику колоніальну імперію. Після смерті португальського короля Себастьяна I країною заволодів іспанський король Філіп II, іспанське панування тривало з 1581 по 1640. Після загального повстання 1640 П. знову стає незалежною. До поч. 18 в. країна потрапляє під сильний економічний і політичний вплив Великобританії. У 1703 був підписаний Лісабонський договір про «вічне» союзі з Великобританією. У 1793 П. приєдналася до антифранцузької коаліції. Але в 1807 французькі війська зайняли країну, і королівська сім’я була змушена виїхати до Бразилії. У 1810 за допомогою англійців французи були вигнані, і в 1821 в країну повернувся король. У 1822 Бразилія отримала незалежність.

5 жовтня 1910 в П. була повалена монархія і проголошена республіка. У 1-й світовій війні П. брала участь на боці Антанти. У травні 1926 в результаті державного перевороту в країні була встановлена ??військова диктатура. У 1932 владу в країні захопив генерал О. Салазар і встановив авторитарний режим. У 2-й світовій війні П. зберігала нейтралітет. У 1949 вона вступає в НАТО. З 1961 П. вела колоніальну війну проти національно-визвольних рухів в своїх володіннях в Африці. У 1970 після смерті Салазара новим диктатором став його наступник М. Каєтану. 25 квітня 1974 в результаті виступу армійських частин на чолі з офіцерами «Руху збройних сил» (ДВЗ) був здійснений демократичний переворот. У 1974-75 П. визнала незалежність своїх колишніх колоній в Африці. В останній період в країні здійснювалися значні демократичні перетворення в державному устрої, політичній та соціально-економічного життя.

Посилання на основну публікацію