Історія і призначення компасу

Компас – пристосування, яке допомагає орієнтуватися на місцевості тому, що вказує на сторони світу і магнітні полюси Землі. На сьогоднішній день всім морякам, пілотам і пішоходам допомагає визначить напрямок, в якому вони повинні рухатися саме компас.

Офіційно компас був створений в Китаї, лише в X столітті. Але існує одна легенда, яка розповідає перше використання компаса, п’ять тисяч років тому. Китайський імператор Хуан-ді здобув перемогу в одній із сутичок з монгольським народом. Противник вже відступав, але імператор зі своїм військом хотів наздогнати супротивників. Коли ж монголи дійшли до знайомої їм пустелі, почали скакати на своїх конях, так швидко, що піднята ними пил заслонила сонце.

Через деякий час китайці змогли оглянути околиці, але монголи вже були далеко за горизонтом. Довго військо Хуан-ді блукало по пустелі, але їм так і не вдалося знайти відпали. Запаси продовольства вже були на межі, а китайці не могли знайти шлях додому. У якийсь момент Хуан-ді згадав про незвичайний подарунок якогось мудреця. Це був маленька фігурка людини, зроблена з заліза. У цій дивній, спершу, здавалося б, непотрібної іграшки, одна рука завжди показувала на південь, а друга – на північ. Зорієнтувавшись по ній, імператор привів змучене військо на батьківщину.

Винаходи компаса в Європі сталося трохи пізніше, ніж в Китаї – приблизно в XII-XIII столітті. Але цей компас був дуже простим – до пробки прикріплювалася магнітна стрілка і вся ця конструкція опускалася в посудину з водою. Але в XIV столітті Флавіо Джойя удосконалив компас. Магнітна стрілка була вже не на пробці, а надіта на шпильку, а також Флавіо прикріпив до стрілки коло, розділений на 16 частин – румбів.

Потім компас ще дуже багато раз вдосконалили, і на сьогоднішній день існує: гірокомпас, цифровий компас, астрономічний, супутниковий, гірський компас, радіокомпас.

Найсучасніший з компасів – цифровий. Він визначає координати шляхом зв’язку з навігаційними системами супутників.

Компас – незамінний атрибут в житті багатьох людей.

Посилання на основну публікацію