Історія Березані

Березань-місто обласного підпорядкування в Київській області, розташований на річці надр (ліва притока Трубіжа, басейн Дніпра) за 79 кілометрів на схід від Києва (по автодорогах). Населення 16527 чоловік (за даними Державного комитету статистики України на 1 січня 2012 року). Згідно з основною версією, назва Березань походить від назви річки Березанки, що впадає в надрах біля міста. Схожу назву має приплив надр другого порядку Сухоберезіца. Назви цих річок пояснюються природними умовами тієї місцевості, по якій вони протікають. По берегах річки Березанки були розташовані березові ліси. У Сухоберезіци-сухі берега [1, стор.202] .Первое письмова згадка про Березані зустрічається в люстрації Переяславського староства Київського воєводства за 1616. Відповідно до цієї люстрації, жителі містечка ніяких повинностей не несуть, крім військової [2, стор.106]. У люстрації за 1 620 рік вказується, що в містечках Переяслаского староства Березані, Бикова, Яблонові та Миргороді виготовляють селітру, яка нібито приносить багато доходу на рік [3, cтр.37]. Акти Люблінського трибуналу кінця XVI-початку XVII століть дають можливість встановити, що Березань, як нове або вже існуюче поселення на початку XVII століття, поповнилося за рахунок втікачів з Правобережної України, восновном з Ходоркова [4, стор.99]. У першій половині XVII століття (до повстання під проводом Богдана Хмельницького) Березань входила в Переяславське староство, яким до 1620 року володів князь Януш Острозький. Після смерті Януша Острозького містечка Березань, Биков, Яблунів та Миргород були виділені з Переяславського староства і привілеєм Сигізмунда III за 1620 передані для розробки селітри Яну Чернишевському, а в 1621 році іншим королівським привілеєм вироблення селітри в Київському воєводстві й у всій Україні була передана коморнику (помічнику судді по спорах про межі маєтків) Бартоломею Обалковському, якому після Яна Чернишевського перейшли у володіння Березань, Биков, Яблунів і Миргород з відносяться до цих слободам хуторами і поселеннями [5, стр.13,20]. Приблизно з 20-30-х років XVII століття Березань стає центром Березанської сотні Переяславського полку [6, стор.115]. На початку повстання 1648-1654 років Богдан Хмельницький відправив до князя Єремії Вишневецькому послів з листом, в якому пояснював причини повстання козаків і пропонував не піднімати проти повсталих зброю. Посланці знайшли Ієремію Вишневецького й передали йому листа, коли він знаходився недалеко від Березані. Прочитавши листа, Єремія Вишневецький настільки розлютився, що наказав стратити послів, які привезли його. 1674 року гетьман Іван Самойлович своїм універсалом закріпив за Переяславським полковником Дмитрашку Райчев придбані ним маєтки, в тому числі і Березань, а в 1688 році вже Іван Мазепа видав йому повторний універсал на ті ж маєтки [7, стр.182]. Згідно “Генеральному слідству про маєтності” (перепису маєтків), що проводився в усіх десяти полках Лівобережної України в 1729-1731 роках, в Березані було 37 дворів і знаходилася вона у власності нащадків колишнього Переяславського полковника Дмитрашки Райчу [8, стор.261, 278] . У 1764 році Переяславський полк, в якому знаходилася Березанська сотня, увійшов до складу новоствореної Малоросійської губернії. Після ліквідації полкового устрою на Лівобережній Україні та реорганізації Малоросійської губернії в Київське, Чернігівське і Новгород-Сіверське намісництво в 1782 році Березань була зарахована до Переяславського повіту Київського намісництва. У 1796 році була відновлена ​​Малоросійська губернія, і Березань знаходилася на території Переяславського повіту до поділу в 1802 році Малоросійської губернії на Чернігівську і Полтавську. З 1802 року Березань-центр волості Переяславського повіту Полтавської губернії. У результаті чергової адміністративно-територіальної реформи 1922-1923 років, коли повіти були замінені округами, а волості районами, Березань стала районним центром Київського округу. У 1932 році, після ліквідації округів, Березань стала районним центром новоствореної Київської області. З 1962 до 1965 року селище Березань входила до складу Переяслав-Хмельницького району Київської області. У 1994 році Березань була віднесена до категорії міст обласного підпорядкування Київської області.

ПОДІЛИТИСЯ: