Гудзонова затока

Опис водойми, тваринний і рослинний світ

Як і Біле море, Гудзонова затока є внутрішнім морем Північного Льодовитого океану. Його акваторія з трьох сторін межує з Канадою, точніше – з канадськими провінціями – Квебек, Онтаріо, Манітоба та Нунавут. Лише через затоку Фокс він водними стежками з’єднується з Льодовитим океаном. Займана затокою-морем площа значна – 819 тис.кв.км.
Максимальна глибина – 301 м, середня – 112 м.

 

Це типово шельфовий водойма – глибини більше 200 м знаходяться тільки в западині, що простягнулася через середину моря від Гудзонової протоки до гирла річки Нельсон. Свою назву затоку-море отримав на честь англійського мореплавця Генрі Хадсона, який побував тут в 1610 році.

Гудзонова затока віднесений до басейну Льодовитого океану умовно, – його цілком можна було зарахувати до Атлантичного океану, оскільки водні зв’язку з цим океаном чрез Гудзонова протока навіть ширше. Мабуть кліматичні умови, в яких існує цей затоку-море зіграли вирішальну роль у його “прописку”. Майже дев’ять місяців у році (з жовтня по липень) поверхню Гудзонової затоки покрита льодами.
Клімат арктичний, лише на півдні затоки влітку буває відносно тепло (до 15 град.С). Гудзонова затока часто називають холодильником Північної Америки, т. К. Звідти на сушу постійно переміщаються холодні повітряні маси. Незважаючи на відносно малий об’єм води в затоці, він має великий вплив на клімат прилеглих районів.

Температура води взимку нижче нульової позначки, в глибині вона і влітку нижче нуля. Дуже потужні припливи – підйом води може перевищувати 10 метрів (в районі Гудзонової протоки). Вода в затоці переміщається циклонічних течіями (проти годинникової стрілки), що стало наслідком напрямку скидання води численними впадають річками.

На його акваторії розташовані численні острови, серед яких найбільші: Саутгемптон, Мансел, Солсбері, Котс, Ноттінгем. Серед безлічі річок і річечок, що впадають в Гудзонова затока можна виділити Нельсон, Телон, Северн, Хейс, Черчилл, Мансел, Кетл.

Береги моря-затоки низькі, лише на північному заході півострова Лабрадор і в районі передгір’їв Вулстенхолм і Дуфферіна є деякі піднесення. Уздовж звивистій берегової лінії численні затоки, лагуни, коси, миси і півострова.

Незважаючи на суворий клімат, багато представників флори і фауни облюбували затоку для свого проживання. Тут численні представники фітоводорослей, зоопланктону і більш високоорганізованих рослин і тварин.
Уздовж берегової лінії і у островів зрідка можна побачити водорості, скупчення пернатих.
У береговій зоні, на дні, влаштувалися багато видів молюсків, ракоподібних, кишковопорожнинних тварин та іншу живність.

Гудзонова затока
Риби, в основному, арктичних видів. Багато тріскових, оселедцевих, пікша, північна путасу, корюшка, мойва та інші. Донні риби – кілька видів камбали (желтоперого, полярна), подкаменщики, Ліпаріс, і деякі інші.
Промисловий лов організований, в основному, в періоди, коли акваторія очищається від льоду, що дрейфував, в теплу пору року. Промишляють оселедець, тріску, камбалу.

Серед морських ссавців можна виділити декілька видів тюленів – єдиний промисловий об’єкт в період відкритої води, моржів, які зрідка зустрічаються в затоці та акваторії Фокс, деякі інші види ластоногих і дрібних китоподібних тварин.

Що стосується присутності в Гудзоновом затоці акул, то тут можна зустріти полярну (льодову, гренландський, Малоголовий) акулу, яка легко переносить холодні води арктичних морів.

Посилання на основну публікацію