Господарство Азії

Роль зарубіжної Азії в цілому в світовому господарстві в останні десятиліття значно зросла. Але відмінності в рівнях розвитку і спеціалізації країн виражені тут краще, ніж у зарубіжній Європі.

Можна виділити 6 груп країн:
Японія-займає відокремлене положення, оскільки це»держава № 2»західного світу, єдиний член»великої сімки»в цьому регіоні. За багатьма важливими показниками займає лідируючі позиції серед економічно розвинених країн Заходу;
Китай та Індія-також домоглися великих успіхів в економічному і соціальному розвитку за короткий час. Але з душовим показниками їх успіхи поки невеликі;
нові індустріальні країни Азії-Республіка Корея, Тайвань, Гонконг і Сінгапур, а також входять до АСЕАН Таїланд і Малайзія. Поєднання вигідного ЕГП і дешевих трудових ресурсів зробило можливим за участю західних ТНК провести в 70-80-х рр.. перебудову економіки за японським зразком. Але їх економіка орієнтована на експорт;
нафтовидобувні країни-Іран, Ірак, Саудівська Аравія та інші країни Перської затоки, які завдяки»нафтодоларам»за короткий термін зуміли пройти шлях розвитку, на який їм було б потрібно декілька століть. Зараз тут розвивається не тільки видобуток нафти, але і нафтохімія, металургія та інші галузі;
країни з перевагою в структурі промисловості гірничодобувних галузей або легкої промисловості-Монголія, В’єтнам, Бангладеш, Шрі-Ланка, Афганістан, Йорданія;
найменш розвинені країни-Лаос, Камбоджа, Непал, Бутан, Ємен-у цих країнах сучасна промисловість практично відсутня.

Господарство Азії
Господарство Азії

Сільське господарство

У більшості країн Азії основна частина ЕАН зайнята в сільському господарстві. У цілому для регіону характерне поєднання товарного і потребительного господарства, поміщицького землеволодіння і селянського землекористування, різке переважання в посівах продовольчих культур. Продовольча проблема в багатьох країнах ще не вирішена, в Південній і Південно-Східної Азії десятки мільйонів людей перебувають на межі голоду.

Відповідно до розподілу агрокліматичних ресурсів, населення і традицій склалися 3 великих району сільського господарства: район рисосіяння (охоплює мусонний сектор Східної, Південно-Східної та Південної Азії) у поєднанні з вирощуванням чаю в більш високих частинах; район субтропічного землеробства (узбережжя Середземномор’я); на решті території переважає вирощування пшениці, проса, пасовищне тваринництво.

Посилання на основну публікацію