Туреччина розташована на півострові Мала Азія. Межує з Грецією, Болгарією, Грузією, Вірменією, Іраном, Сирією та Іраком. Туреччина з півночі омивається Чорним морем, а з півдня Егейським і Мармуровим морями. Протоки Босфор і Дарданелли ділять територію Туреччини на дві частини: європейську і азіатську.
Туреччина з державного устрою – республіка. Главою держави є президент, що обирається на 7 років. Виконавчий орган очолює прем’єр-міністр. Законодавчим органом є двопалатний парламент. Столиця – місто Анкара. Національна грошова одиниця – ліра.
Населення – 81 млн. чол. Щорічний приріст населення – 1,0%. Переважна більшість (99,8%) населення сповідують іслам.
У національному складі переважають:
- турки – 87%;
- курди – 10%
- араби – 1,7%.
За межами країни проживає 6,0 млн. Турків. Середня щільність населення – 105 чол км2. Міське населення становить 71,2%. Рівень грамотності – 98,3%. Щорічний природний приріст населення дорівнює 15,9 чол. на 1000 жителів.
Віковий склад населення виглядає наступним чином:
- діти до 14 років – 28%;
- від 15 до 64 років – 63%;
- більше 65 років – 6%.
Середня тривалість життя чоловіків – 69 років, жінок – 75 років.
Туреччина – член ООН, НАТО, МВФ та інших міжнародних організацій.
Через Малу Азію, як відомо, з давніх-давен проходили головні торговельні шляхи, що з’єднували схід із заходом і північ з півднем.
Мала Азія – один з найдавніших центрів цивілізації, де здавна (VIII-VI ст. До н.е.) займалися землеробством і скотарством. Перші міста на території Малої Азії з’явилися приблизно 3000 років тому, що увійшли згодом до складу могутньої держави Хатти.
Вигідне географічне положення, багаті міста і села здавна привертали увагу завойовників. Малою Азією володіли перси, її підкорювали греки під проводом Олександра Македонського, вона входила до складу Римської імперії, після розпаду якої територію Малої Азії успадкувала Візантія.
В XI столітті в Малу Азію вторглися тюрки-сельджуки, а 1320 року тюрками-османами була заснована Османська імперія.
В результаті тривалої боротьби 29 жовтня 1923 року Туреччина знайшла статус республіки.
Природні умови і ресурси. Гори, плоскогір’я і рівнини складають в сукупності рельєф Туреччини. Клімат м’який; основні річкові артерії:
- Ящель.
- Ірма.
- Дажла.
- Фрот.
- Араке.
- Чорах і ін.
Ліси займають 15% території Туреччини, де ростуть коригуючі, арча, бук, дуб, граб та ін. Тваринний світ різноманітний, тут мешкають олені, білки, дикі свині, вовки, ведмеді, гірські козли, гепарди, беркути і ін.
Туреччина – індустріально-аграрна країна, надра якої багаті на корисні копалини (хром, сурма, залізна руда, вольфрам, мідь, марганець, ртуть, боксити, сірка та ін.). За запасами хрому Туреччина займає 3-е місце в світі.
Промисловість
У Туреччині розвинені чорна і кольорова металургія, а також нафтопереробна, хімічна та машинобудівна галузі промисловості. Машинобудування спеціалізується в галузі автомобілебудування, суднобудування, електрообладнання та сільськогосподарського машинобудування.
Легка і харчова промисловість випускає найрізноманітнішу продукцію, від взуття до меблів.
Сільське господарство
У Туреччині вирощують:
- пшеницю;
- овес;
- жито;
- рис;
- кукурудзу та ін. зернові культури.
На світовому ринку підвищеним попитом користується високоякісний турецький тютюн. Славиться Туреччина своїми садами і виноградниками. Крім того, тут вирощується чай і волоський горіх.
Одні райони Туреччини спеціалізуються на розведенні великої рогатої худоби, інші – дрібного. Як відомо, Туреччина є постачальником цінної ангорської вовни. Частина населення займається шовководством і рибальством.
Туризм
Туреччина славиться пам’ятниками старовини. Улюблені туристами міста: Стамбул, Ізмір, Адана, Бурса, Коня, Анталія і ін. Одним з найдавніших міст світу є Стамбул, заснований в VII столітті до н.е. У минулому місто називалося Константинополем і був столицею Візантійської імперії.
У Стамбулі (це ім’я місто носить з 1930 року) чимало історико-архітектурне пам’ятників. Головною визначною пам’яткою Стамбула є собор св. Софії.
Транспорт
Транспортна система Туреччини добре розвинена. Особливо це відноситься до автомобільного та морського видів транспорту.
Туреччина експортує продовольчі товари, продукцію легкої промисловості, електротехнічне обладнання, бавовна, тютюн, сухофрукти і т.д., а ввозить машини, обладнання, сировина, транспортні засоби та т.д.