Географія світового туризму

Специфічну галузь світового господарства представляє туризм, який на межі 20-21 століть перетворився на потужний сектор світової економіки. Він об’єднує різні види людської діяльності, спрямовані на обслуговування як міжнародного (в’їзного та виїзного) туризму, так і подорожі громадян всередині країн їхнього проживання (внутрішній туризм). Індустрія туризму в наш час є однією з найбільш прибуткових і динамічно розвиваються галузей господарства багатьох країн світу. В останні двадцять років середньорічні темпи зростання числа прибуттів туристів у світі перевищують 5%, а валютні надходження від них – 7%. За даними Всесвітньої туристичної організації (ВТурО) в 2001 р кількість міжнародних відвідувань склало 693 млн, а до 2020 р досягне 1,5 млрд11.

Міжнародний туризм входить до числа трьох найбільших експортних галузей, поступаючись нафтовидобувної промисловості й автомобілебудуванню. У 2000 р сумарний дохід країн світу від міжнародного туризму становив 621 млрд дол. США (7% від загального обсягу світового експорту). У ряді країн світу (Індії, Нідерландах, Мексиці, Австралії, Росії та ін.) Експорт туристичних послуг (без урахування внутрішнього туризму) вже перевищує їх валовий національний продукт (ВНП).

Туризм сприяє надходженню валютних коштів, відродженню та збереженню традицій, фольклору, народних промислів, зайнятості населення.

Близько 62% міжнародних туристичних подорожей здійснюється з метою відпочинку, на діловий туризм припадає 18%, а решта 20% – на інші цілі: провідування родичів і друзів, паломництво, лікування та ін.

Розвиток туризму набуло в наш час глобальний характер. Він проникає в найбільш віддалені ділянки нашої планети, утворюючи своєрідну систему геопросторової організації, провідні позиції в якій належать високорозвиненим країнам.

В осяжній перспективі розвиток туризму та індустрії відпочинку у світі збереже високі темпи. Однак зростання туристичної активності по регіонах світу буде вельми нерівномірним. За прогнозами ВтурО найвищі темпи приросту кількості туристів очікуються в країнах Азіатсько-Тихоокеанського регіону (АТР), в Європі та Америці вони будуть нижче загальносвітових (табл. 3.21). Передбачається зростання доходів від туризму з 621 млрд дол. США в 2000 р до 2 трильйонів дол. США в 2020 році. Збільшаться витрати туриста на одну подорож (з 707 дол. США в 1995 р до 1248 дол. США в 2020, т. Е. Майже в 1,8 рази).

Розвиток туризму характеризується постійним географічним розширенням і збільшенням різноманітності форм його здійснення. У 1950 р 15 найбільших за обсягами обслуговування маршрутах, на які припадало до 97% туристів, проходили в межах Західної Європи та Північної Америки. В кінці 20 століття кількість туристів, що припадають на два ці регіону знизилося до 62%. Європа як і раніше залишається найбільш відвідуваним туристичним регіоном світу – 58% загальносвітового обсягу туристичних прибуттів. На американський континент припадає 18%, на Східну Азію і Тихоокеанський регіон – 16%, на Африку – 4%, на Середній Схід – 3%, на Південну Азію – 1% [7, с. 129]. Передбачається, що найбільш відвідуваною країною стане Китай. Високі темпи зростання кількості туристів очікуються в Росії, Гонконгу, Чехії. У загальносвітовому потоці туристів буде головувати Китай з Гонконгом – 12,3% від їх сумарної кількості.

Лідерство в якості країн-донорів туристів до 2020 збереже більшість нинішніх країн-лідерів. Згідно з прогнозом СОТ, в їх числі Німеччина, Японія, США, Китай, Великобританія, Франція, Нідерланди, Канада, Росія, Італія (табл. 3.23).

Як видно з табл. 3.24, найбільша туристична активність населення очікується в Нідерландах, Німеччині, Великобританії, Канаді та Японії, де на одного жителя припадатиме по 1,5-2 поїздки за кордон.

В осяжній перспективі в світі збережуться існуючі види туристичних послуг, з’являться і отримають розвиток деякі нові. Зміняться співвідношення у віковому складі, матеріально забезпечених верствах населення, що беруть участь в міжнародних поїздках, в структурі використання видів транспорту. Зокрема, існує тенденція зростання в закордонних поїздках частки людей похилого віку. Вони мають достатньо коштів і вимогливі до сервісу. Активізується індивідуальний і сімейний туризм. Розважальний туризм в останні роки тісниться освітніми поїздками. Особливо швидко розвивається діловий туризм, проведення міжнародних конгресів, симпозіумів, наукових семінарів і т. П. Щорічні темпи зростання цього виду туризму перевищують 8%. До відносно новим та динамічним видами туризму можна також віднести подієвий (відпочинок поєднується з участю в які-небудь події – спортивних змаганнях, фестивалях, карнавалах, виставках та ін.), Екологічний, паломницький. Все більша значення набувають морські круїзи та автобусні маршрути. Україна має значним туристично-рекреаційної-ним потенціалом. Її місце розташування в центрі Європи, стабільність політичної (а останні роки і економічної) обстановки сприяють активному включенню у світову індустрію туризму і відпочинку нашої країни. Вона може і повинна включиться в глобальний процес прискореного розвитку туристичного бізнесу. До такої думки приходять і керівники СОТ. «А зараз, я переконаний, прийшов час і для України приєднатися до цієї глобальної тенденції» – заявив генеральний секретар Всесвітньої туристичної організації Франческо Франжіаллі під час свого відвідування Київського університету туризму, економіки і права в жовтні 2002 г.12

В даний час Україна відвідує 4,4-4,5 млн іноземців на рік (з більш, ніж 700 млн іноземних туристів, зафіксованих міжнародної статистикою по всіх країнах світу). Це становить всього 0,64% від загальної кількості туристів у світі (у той час як кількість жителів України дорівнює приблизно 0,79% загальної чисельності населення планети). В середньому кожен турист, який відвідує Україну, залишає в ній 500 дол. США (приблизно на 200-250 дол. Менше середньосвітового показника). У країні зареєстровано 5700 об’єктів підприємницької діяльності в області туристичного бізнесу. Сумарний дохід від іноземного туризму обчислюється в 18-20 млрд гривень на рік, що в перекладі на доларовий еквівалент становить лише 0,36% світового доходу від туризму.

Зіставлення питомої ваги чисельності населення України з його загальною чисельністю в світі, а також кількості туристів і доходів від них на душу населення, показує, що наша країна за цими показниками програє навіть у порівнянні з їх середньо світовими значеннями.

Посилання на основну публікацію