Географія населення і трудових ресурсів

Для людини немає нічого природніше праці, людина народжена для нього, як птах для польоту і риба для плавання.
Ф. Петрарка

Населенням вважається сукупність людей, що проживають в межах конкретної території.
Населення – складна соціально-економічна категорія, по-перше – населення – продуктивна сила суспільства, по-друге – споживач усіх вироблених благ.
Створення умов для всебічного та гармонійного розвитку людини – основна мета будь-якого соціального держави (п. 1 ст. 7 Конституції РФ).
Географія населення – важлива структурна частина економічної географії та регіоналістики. Дослідження в галузі географії населення в Росії проводили такі відомі вчені-географи, як Г. М. Лаппо, В. П. Семенов-Тян-Шанський, Р. М. Кабо, В. В. Покшишевський.
Населення характеризується сукупністю взаємопов’язаних показників. Одними з основних показників, що характеризують населення, є загальна чисельність і її динаміка.
Відповідно до Федерального закону від 25 січня 2002 № 8-ФЗ “Про Всеросійського перепису населення” на території Росії з 9 по 16 жовтня 2002 була проведена Всеросійський перепис населення. За її даними враховано 145537 тис. Осіб, у тому числі чисельність постійного населення – 145 182 тис. Осіб (249,8 тис. Осіб склали особи, що тимчасово перебували на території РФ, але постійно проживають за кордоном; 105,5 тис. Осіб – громадяни Російської Федерації, які перебували за кордоном у зв’язку з тривалою службовим відрядженням по лінії органів державної влади).
Дані перепису населення перевищили статистичні: на початок 2002 р за статистикою чисельність постійного населення повинна була складати 143,950 млн осіб.
Чергова Всеросійський перепис населення РФ була здійснена в жовтні 2010 р З метою забезпечення ефективності підготовки, проведення та підбиття підсумків Всеросійського перепису населення 2010 р, а також її методологічного забезпечення та офіційного опублікування підсумків створена Комісія Федеральної служби державної статистики.
За попередньою оцінкою Федеральної служби державної статистики (www.gks.ru), на 1 липня 2009 постійне населення РФ налічувало 141 900 000 чоловік, зменшившись на 0,04% в порівнянні з початком року. В останні три роки спад населення Росії різко сповільнилася, але все-таки вона продовжується Росія за чисельністю населення займає дев’яте місце в світі після Китаю (1,322 млн осіб), Індії (1131000), США (306 800 000), Індонезії (243 , 3 млн), Бразилії (191500000), Пакистану (180 800 000), Бангладеш (162200000), Нігерії (152600000 чоловік).
Залежно від місць проживання населення ділиться на міське і сільське. Співвідношення їх чисельності характеризує ступінь урбанизированности регіону.
Розрізняють також наявне і постійне населення. Наявне населення (фактичне населення) – це основна категорія населення, яка об’єднує сукупність людей, що знаходяться в даному населеному пункті або на даній території на момент перепису.
Постійне населення (звичайне населення) – це основна категорія населення, яка об’єднує сукупність людей, для яких даний населений пункт або територія представляє місце постійного проживання в даний час.
Чисельність постійного населення, що припадає на 1 од. площі, показує ступінь населеності конкретної території, або щільність населення.
Чисельність населення характеризується наступними показниками:
• темпом зростання чисельності населення;
• середньорічною чисельністю населення;
• середнім віком населення.
При аналізі демографічного потенціалу використовують такі критерії.
Коефіцієнт народжуваності, або народжуваність – відношення числа народжених до населення в цілому.
Граничне навантаження на природне середовище, або ємність середовища – найбільша кількість населення на певній території, природне середовище якої здатна забезпечити його існування.
Коефіцієнт смертності, або смертність – відношення числа померлих до населення в цілому.
Плодючість, або репродукційна здатність, – біологічна можливість відтворення потомства жіночою частиною даного населення.
Спеціальний коефіцієнт народжуваності, або загальний коефіцієнт фертильності, – дійсна величина відтворення потомства жіночою частиною даного населення.
Насичення – стан, при якому кількість населення на певній території точно відповідає граничному навантаженні на природне середовище.
Модель експоненціального зростання чисельності населення характеризує той випадок, коли її зростання (або падіння) не відчуває жодних обмежень, а так званий коефіцієнт природного приросту залишається постійним. Таке положення можна виразити наступною залежністю:

де Nt і N0 – чисельність населення в моменти часу t і t = 0.
Якщо в якості вихідної величини взяти 1000 людей (N0) при швидкості росту 10 осіб на рік (r = 0,01), то отримаємо, що по закінченні 70 років (t = 70) вихідна чисельність подвоїться (Nt = 2000). Ще через 70 років населення знову подвоїться. Результати дослідження моделі експоненціального зростання вказують сильну залежність чисельності населення від коефіцієнта природного приросту. Так, якщо зменшити його величину у два рази (r = 0,005), то подвоєння чисельності населення станеться через 140 років. Незважаючи на свою простоту, розглянута модель є зручним засобом для виявлення сучасних тенденцій у зростанні населення.
Щоб оцінити швидкість росту населення, потрібно розташовувати деякими відомостями про його статево-віковою структурою. Для того щоб мати уявлення, наприклад, про вікову структуру, зіставляють вік членів популяції з числом смертей і викреслюють криві дожиття. Вони дають нам уявлення про число дожили до того чи іншого віку представників вихідної групи (у припущенні, що всі вони народилися в один і той же рік). Якби ми жили в настільки досконалому світі, де можливість смерті від нещасних випадків і хвороб виключена, і люди доживали до 80 років, то крива дожиття прийняла б форму сторін прямого кута (рис. 5.1). Точно таку ж форму мала б крива і в тому випадку, якби всі члени популяції розташовували відносно дожиття однаковими фізіологічними можливостями. Насправді криві для реально існуючих популяцій володіють складною формою.

Часто для опису структури населення застосовують також демографічні піраміди. Вони мають вигляд гистограмм, що відбивають розподіл людей за віковими групами. На рис. 5.2 представлені ідеалізовані вікові піраміди для різних популяцій (праворуч по осі абсцис – кількість жінок, ліворуч – кількість чоловіків).
Існує також поняття демографічного переходу – концепції, що пояснює зміну типів відтворення населення. Під останніми розуміється властиве даному етапу суспільного розвитку єдність інтенсивності демографічних процесів (смертності, шлюбності, народжуваності) і механізмів їх соціального регулювання. Перехід від традиційного (висока смертність, висока народжуваність) до сучасного (низька смертність, низька народжуваність) типу відтворення населення почався в кінці XVIII в. в ряді країн Західної Європи і тільки до середини XX в. охопив весь світ.

...
ПОДІЛИТИСЯ: