Географія і історія Боснії і Герцоговини

Боснія і Герцеговина – конфедеративна держава. Складається з автономних адміністративних одиниць: Федерації Боснії і Герцеговини, Республіки Сербської і округу Брчко. Столиця – Сараєво (0600000. Чол.). Географічне положення: південь Європи, центральна частина Балканського півострова. Межує з Хорватією та республікою Сербією і Чорногорією. Площа: 51,1 тис. Км2.

Населення: 4,6 млн. Чол. Боснійці (44%), серби (31%), хорвати (17%), македонці. Міське населення 44%, найбільші міста: Зіниця, Баня-Лука, Мостар. Державні мови: боснійська, сербський, хорватський. ВВП на душу населення: 7 064 дол. США. Грошова одиниця: марка.

Історія знає події, які стають поворотними пунктами в житті не тільки однієї країни, а й усього людства. До їх числа відноситься вбивство спадкоємця австро-угорського престолу – ерцгерцога Франца Фердинанда. В1914 р його застрелив в Сараєво, центрі провінції Боснія і Герцеговина, що входила до складу Австро-Угорської імперії, член терористичної організації «Молода Боснія» Гаврило Принцип. Через три дні вибухнула Перша світова війна, а через три роки як карткові будиночки звалилися чотири великі імперії – Російська, Німецька, Австро-Угорська та Османська. Змінилася і сама Боснія і Герцеговина. З 1918 р вона увійшла до складу Королівства сербів, хорватів і словенців, яке згодом було перейменовано в Югославію.

Історики вважають, що події в Сараєво були справжнім початком 20 ст. – Століття небачених по жорстокості воєн і глобальних потрясінь.

Сучасна Республіка Боснія і Герцеговина складається з двох історичних областей – Боснії, розташованої в басейні річки Сави, і Герцеговини, що знаходиться південніше, в басейні річки Неретви. Майже вся її територія зайнята горами, тільки на крайній півночі лежить смуга низовин з родючими ґрунтами.

Країна знаходиться поблизу південних кордонів помірного кліматичного поясу, а для крайнього південного заходу (Герцеговини) характерний субтропічний середземноморський клімат.

Аж до падіння Західної Римської імперії в 476 р весь цей край, населений іллірійськими племенами, був частиною однієї з римських провінцій. У ранньому Середньовіччі в долини Сави і Неретви проникли слов’янські племена, головним чином хорвати і серби. Вони славянізірованное иллирийское населення, в результаті тут виникли слов’янські області Босна, Хум (Герцеговина) і Травунія.

У 10-14 ст. територія Боснії перебувала в залежності то від православних Візантії та Сербії, то від католицької Угорщини, в результаті чого виникла релігійна «черезсмужжя». 1463 р Боснія опинилася у владі турок, а через 19 років впала і Герцеговина. Турецька влада масово звертали місцеве населення в іслам, вдаючись до насильства і обіцяючи привілеї. Територія Боснії навіть отримала статус боснійського пашалика в Османській імперії. Ісламізація призвела до різкого культурному розділенню населення цієї частини країни.

В даний час майже кожен другий вірує в країні – мусульманин, ще третина припадає на православних, решта – католики. У результаті кривавих конфліктів, що виникли між сербами і боснійцями в період розпаду Югославії, господарство Боснії і Герцеговини зазнало величезних втрат і досі не стабілізувався.

У складі Югославії Боснія і Герцеговина була однією з найвідсталіших республік і грала роль сировинного придатка – лісопромислового і гірничорудного району. Тут існує металургійна, харчова, шкіряна, текстильна і хімічна промисловість. У сільському господарстві значну роль відіграє тваринництво, в долинах річок обробляють пшеницю, кукурудзу, ячмінь, цукровий буряк, значні площі зайняті садами. У Герцеговині розвинене виноградарство і виноробство.

Посилання на основну публікацію