Гендерна рівність/нерівність в Тайвані

Конституція гарантує рівні права для жінок.

Станом на липень 2005 року, з 22,72 мільйонів осіб загальної чисельності населення 11,17 мільйонів припадало на жінок.

Питання соціального становища жінок в тайванському суспільстві постійно знаходиться у фокусі політичної уваги. Викликають занепокоєння такі соціальні проблеми, як сексуальне насильство по відношенню до жінок, насильство в сім’ї, проституція, дискримінація за статевою ознакою і ін. Жінки як соціальна група зазнає утисків в таких областях, як політика, працевлаштування, економічна діяльність, освіту, охорону здоров’я.

Уряд постійно працює над цими проблемами. Влада заснувала гарячі лінії для надання допомоги жертвам злочинів на сексуальному грунті. В органах внутрішніх справ створені спеціальні підрозділи з проблем насильства в сім’ї. Функціонують і створюються центри, цілодобово забезпечують жінок, які зазнали насильства, психологічної допомогою, захистом, притулком, юридичними консультаціями.

Уряд заснувало ряд комітетів, які працюють в галузі захисту прав жінок. Серед них виділяються Комісія із захисту прав жінок (Commission on Women’s Right Promotion, CWRP) при Виконавчому Юаня; Комітет із запобігання насильства в сім’ї та злочинів на сексуальному грунті при Міністерстві внутрішніх справ.

У січні 2004 року CWRP прийняла документ «Основні напрямки політики щодо становища жінок», в якому зафіксована мета домагатися статевої рівності. У січні 2005 року Законодавчий Юань прийняв Закон про запобігання сексуальних домагань, помістивши їх у категорію кримінально караних злочинів. 8 березня 2002 роки після 12 років зусиль був прийнятий Закон про рівні умови праці для жінок і чоловіків (Gender Equality Employment Act). Закон про насильство в сім’ї (The Domestic Violence and Protection Control Law) дозволяє прокуратурі ініціювати розслідування скарг, не чекаючи формальної подачі судового позову.

Проте співвідношення ролей обох статей значно змінилося за останні десятиліття в міру того, як все більше жінок Тайваню стали здобувати вищу освіту (у 2002 році університети і коледжі закінчили 595 903 жінки), домагаються фінансової незалежності, все більшою мірою конкурують з чоловіками у всіх сферах соціального життя. Завдяки підвищенню освітнього, соціального та економічного статусу жінок підвищився їх соціальне самосвідомість.

Жінки добилися помітного прогресу в участі в політичному житті країни. У березні 2000 року вперше на пост віце-президента було обрано жінку. Жінки займають 9 місць в кабінеті; 2 з 29 місць в Контрольному Юаня; 39 місць (22,16%) членів Законодавчої Юаня (в результаті виборів 2001 роки); 3 (23%) з 13 новообраних суддів Судового Юаня; 3 (16%) з 19 членів Екзаменаційного Комітету (Екзаменаційний Юань); 2 (9%) з 22 членів Контрольного Юаня. 41,52% державних службовців – жінки.

Також жінки займають ряд високопоставлених партійних посад. Жінками представлені 2 з 11 членів Центрального постійного комітету ДПП; 11 з 31 члена Постійного центрального комітету ГМД.

Однак політичне представництво інтересів жінок все ще недостатньо. Це обумовлено низкою факторів традиційного характеру – особливостями виборчої системи, політичної культури, нарешті, існуючими стереотипами. Традиційно вважається, що політика – сфера діяльності чоловіків, звідси відповідні очікування щодо соціальної ролі жінок, дивлячись на те що тайванські жінки отримали політичні права понад 50 років тому патріархальна культура і стереотипи накладають певні обмеження на політичну участь жінок.

На Тайвані діє безліч організацій, що борються за права жінок. 60 подібних організацій об’єдналися в Національний Союз Жінок Тайваню (National Union of Taiwan Women).

Посилання на основну публікацію