Енергетична сировина Азії

Вперше промислові запаси нафти в Західній Азії виявлені на південному заході Ірану в 1908 (родовище Месджеде-Солейман). До кінця 20-х рр. стали вводитися в розробку інші, відкриті до того часу нафтові родовища, в тому числі гігантські – Кіркук (Ірак), Гечсаран, Хефтгель (Іран). У 30-х і 40-х рр. проводились активні нефтепоіскових роботи на Півночі Іраку, в південно-західному Ірані, Кувейті та Саудівській Аравії. У 1932 відкрито гігантське газонафтове родовище Авалі на о. Бахрейн, а також гігантські газонафтових і нафтові родовища Пазенан і Агаджарі (Іран), Даммам, Абкайк, Абу-Хадром (Саудівська Аравія). У 1938 відкрито найбільше в світі родовище Великий Бурган (Кувейт), в 1948 – Гавар (Саудівська Аравія). 50-60-і рр. характеризувалися подальшим розширенням масштабів пошуково-розвідувальних робіт і розповсюдженням їх в акваторію Перської затоки і в нові райони (ОАЕ, Оман, Сирія). У ці роки виявлено понад 80 гігантських, найбільших і великих нафтових родовищ. У 70-х рр. виявлені гігантські газові родовища в південно-східній частині Перської затоки і на прилеглих до нього територіях Ірану, Катару, ОАЕ, Іраку. Продовжувалася розвідка більш глибоких горизонтів на старих родовищах, що привело до виявлення великих покладів (у тому числі і газових) в більш древніх товщах.

За запасами нафти Західна Азія займає лідируюче положення серед інших регіонів світу: близько 43 млрд. Т нафти і понад 20 трлн. м3 газу (1980). Переважна частина родовищ нафти і газу пов’язана з найбільшим у світі Перської затоки нафтогазоносного басейну. Поодинокі поклади нафти і газу виявлені в інших басейнах регіону (центральні і північні райони Ірану, Афганістану, Ізраїль). На початку 1981 в країнах Західної Азії відкриті 302 нафтових і газонафтових і 54 газових родовища. З їх числа 24 нафтових і 5 газових – гігантські (з вилучаються запасами понад 500 млн. Т нафти і понад 500 млрд. М3 газу). До категорії найбільших і великих (з запасами нафти від 50 до 500 млн. Т і газу від 50 до 500 млрд. М3) відносяться 49 нафтових і 5 газових. Решта родовища за запасами – середні і дрібні. 66% розвіданих запасів нафти і близько 50% запасів газу зосереджені в гігантських родовищах. Основні розвідані запаси вуглеводнів в регіоні укладені в інтервалі глибин 1-3 км. Основні продуктивні товщі – Пермська, верхньоюрського, нижнемеловой і олігоцен-ніжнеміоценовая.

Запаси кам’яного вугілля становлять понад 23 млрд. Т, бурих – 3,3 млрд. Т. Всі розвідані запаси кам’яного вугілля сконцентровані в країнах Середнього Сходу – Туреччини, Ірані та Афганістані. Практично всі запаси бурого вугілля припадають на Туреччину (див. Анатолийский буровугільний басейн). Основні родовища кам’яного вугілля в Туреччині зосереджені в північно-західній частині країни (басейн Зонгулдак). Більшість родовищ вугілля в Ірані розташовано у двох вугленосних басейнах – Ельбурсском і Тебесском (родовища Керманское, Бадам та ін.).

Запаси урану в Західній Азії незначні і складають 2500 т. Вони укладені в декількох родовищах Туреччини (Саліхлі-Трабзон). Вміст у рудах U3О8 0,07-0,1%. У турецькій частині Чорного моря відкриті великі скупчення уранових руд у донних опадах на глибині 1-2 км.

Посилання на основну публікацію