Екосистеми як складні системи

Практично всі явища в природі і суспільстві відбуваються в тих чи інших системах: у системі циркуляції атмосфери виникають явища погоди, в системі виникнення хтось отримує знання, а хтось – «двійки», навіть пробки в електрощитку перегорають не самі по собі, а працюючи в системі електропостачання вашої квартири. До недавнього часу основним підходом у науці було виділення досліджуваного явища з системи, «очищення» його від сторонніх впливів, щоб «в чистому вигляді» вивчати зв’язок конкретного впливу, причини, з конкретним результатом, слідством.

Знання, отримані на основі такої редукції, спрощення (від латинського reductio – повернення), залежно від завдання, наприклад технічної, використовуються потім для конструювання, синтезу тієї чи іншої технічної системи. Саме на цьому шляху досягли високого рівня розвитку не тільки технічні науки, але і їх фундаментальні основи – фізика, хімія, біологія, геологія, інші природничі науки.
В екології основними об’єктами вивчення виявилися екосистеми, що належать до систем високого рівня складності. Їх опис, аналіз змін, закономірності розвитку, наприклад сукцесії, до цих пір не можуть бути зроблені з математичною точністю. Лише найзагальніші тенденції, закономірності, практично не відображають внутрішню структуру складних систем, доступні формалізації і дослідженню на моделях. Особливо складні системи виникають при об’єднанні систем великої складності та освіті між ними досить різноманітною структури зв’язків. Такі надскладні системи взаємодії екосистем і людського господарства.

Ці Соціоекологічний системи стали виникати і ускладнюватися в міру розвитку людства, зростання його чисельності, енергоозброєності, вдосконалення техніки.
Єдиною середовищем проживання людини служать екосистеми, зрештою біосфера в цілому. Обидві системи виявляються в сильній залежності один від одного: еволюція однієї з них до цих пір йде за рахунок іншої, що представляє собою єдину основу існування першої.

Стабільність в існуванні соціально -економічної системи людства можлива тільки при стабілізації екосистемної складової виниклої суперсистеми. Ця ситуація настійно вимагає не просто панічного обмеження всіх сторін життєдіяльності людства, а вироблення надійних механізмів управління взаємодією господарських та природних систем. Однак складність суперсистеми людство -природа така, що практично немає надії найближчим, критичний час створити математичний апарат і систему моделей, які дали б можливість надійного прогнозування та вироблення оптимальних рішень.
Поряд із завданням розробки таких моделей, придатних не тільки для імовірнісного прогнозу розвитку подій, але і для управління ними, виникає завдання постійного контролю за ходом подій в основних складових глобальної суперсистеми і в її окремих частинах. Дуже важливо при цьому, щоб не тільки аналітики та фахівці – системологія, але кожен грамотний людина мала уявлення про основні властивості складних систем.

ПОДІЛИТИСЯ: