Економіко-географічна характеристика Харкова

Населення та трудові ресурси. Кожне місце на Землі зобов’язане своєю чарівністю й привабливістю людям, що там живуть, їх справам. Справедливо це і відносно міста Харкова, бо харків’яни ніколи не сиділи склавши руки.

Харків — друге за трудоресурсним та економічним потенціалом місто України, великий промисловий, транспортний, науковий і культурний центр. Незважаючи на значні розміри (306,0 км2), територія міста характеризується компактністю. Чисельність населення Харкова становить 1,47 млн осіб, а райони Харкова відповідають за кількістю жителів значним містам (від 100 до 250 тис.) (табл. 55.1).

Населення Харкова відзначається строкатим національним складом, у якому традиційно переважають українці та росіяни. На чисельність населення значний вплив, поряд із процесами відтворення (природний приріст — 3 %>), здійснюють міграційні процеси (в’їзд дещо перевищує виїзд). Рівень зареєстрованого безробіття — 0,89 % від чисельності економічно активного населенні.

Це цікаво

Свідчення про формування багатонаціонального населення в місті Харкові є у роботах Д. І. Багалія. У них можна знайти відомості про переселення до нашого краю висланих поляків-католиків, що збудували в Харкові костьол, про проживання євреїв, які «почти составили внутри самого города еврейскую улицу, даже обозначили уже около города себе и особое кладбище…», свідчення про заняття торгівлею на Харківщині євреїв-караїмів. історик згадує про появу ще з XVIII ст. іноземців — греків і волохів (так тоді називали румунів та молдован). Але найперше місце з іноземців відводилось німцям, що створили тут власну колонію. З німців вийшло багато професорів, учителів, лікарів, чиновників.

Загальна характеристика господарства. Галузі спеціалізації. Сьогодні Харків — це один з найрозвинутіших промислових центрів України, де провідну роль відіграють підприємства машинобудування та металообробки, енергетики й військово-промислового комплексу. Це визначено його потужним науково-технічним потенціалом, широко розгалуженою мережею вищих, середніх, спеціальних та загальноосвітніх навчальних закладів.

У місті розташовано 380 промислових підприємств, на яких працюють понад 150 тис. осіб. У структурі промислового виробництва переважає продукція машинобудування та металообробки (27,1 % вартості промислової продукції міста), підприємств з виробництва та розподілення електроенергії, газу й води (23,1 %), харчової промисловості (21,7 %), хімічної та нафтохімічної промисловості (8,1 %).

На підприємствах міста зосереджено все наявне в Україні виробництво парових турбін, 60 % тракторів, 55 % підшипників кочення, майже половина верстатів із числовим програмним управлінням і великих електромашин тощо.

Промислові підприємства. Одним із пріоритетів економіки міста визначено розвиток сільськогосподарського машинобудування. У місті сконцентровано потужний тракторобудівний комплекс, до якого входять такі підприємства, як тракторний завод, завод самохідних шасі, завод тракторних двигунів тощо.

Широко відоме й енергетичне обладнання з харківською маркою: парові, гідравлічні та газові турбіни виробництва заводу «Турбоатом», тягові двигуни та контактори, встановлені на перший вітчизняний вантажний магістральний електровоз ДЕ-1 виробництва державного підприємства «Електроважмаїп».

На Харківському авіаційному виробничому підприємстві розпочато серійне виробництво нового пасажирського літака АН-140, який відмінно себе зарекомендував на міжнародних авіасалонах.

Великий внесок зробили харків’яни в ракетобудування та освоєння космосу. Створені вченими міста унікальні системи керування ракетоносіїв і космічних апаратів, декілька поколінь ракетних комплексів стали основою національної космічної програми.

За роки незалежності в Харкові поширилося виробництво товарів сфери споживання, темпи приросту яких в декілька разів перевищують темпи випуску промислової продукції.

Розвиток медичної промисловості (уключаючи фармакологічну) в Харкові базується на поєднанні науково-дослідного та промислового потенціалів. Фахівці займаються дослідженнями, розробленням науково-технічної документації, упровадженням та виробництвом лікарських препаратів. До складу медично-промислового комплексу входять: Державний науковий центр лікарських засобів (ДНЦЛЗ), Національна фармацевтична академія України, десять науково-дослідних інститутів медичного профілю, шість підприємств та об’єднань (»Здоров’я», «Біолік», дослідний завод ДНЦЛЗ, «Стома», «Здоров’я народу» тощо).

Провідне місце серед підприємств харчової промисловості займає Харківська бісквітна фабрика. Її продукція, виготовлена за новими технологіями, відзначається високою якістю, смаком та яскравим різнобарвним оформленням упаковки.

TOB «Техноком» (засновано у 1993 р,), виробник продуктів швидкого приготування під торговельною маркою «Мівіна», має два заводи в Харкові. ТМ «Мівіна» займає позицію лідера на ринку продуктів в категоріях «Продукти швидкого приготування» та «Приправи» в Україні. Експортує свою продукцію у 20 країн сєіту, включаючи Росію, країни Балтії, Угорщину, Німеччину, Ізраїль, Польщу та Румунію. У лютому 2010 р. TOB «Техноком» придбала транснаціональна корпорація «Nestlé» — найбільший виробник продуктів харчування у світі.

Будівництво. В останні десятиріччя житлове будівництво в місті скоротилося більш ніж у три рази. За 2009 р. введено в експлуатацію 309,4 тис. кв. м загальної площі житла, у тому числі 286,1 тис. мй — нове будівництво (92,5 %); 4,3 тис. м2 — реконструкція (1,4 %); 19,0 тис. м2 — індивідуальне будівництво (6,1 %).

За статистичними даними, Харків, одне з п’яти міст-мільонерів за людністю, друге за економічним потенціалом, посідає 10-те місце серед обласних центрів країни за величиною капітальних вкладень в економіку міста.

За часів УРСР, коли Харків був столицею держави та найбільшим будівельним майданчиком, у місті почали будувати перші сучасні «хмарочоси». У 1928 р. звели 63-метровий Держлром, а в 1932 р. Дім проектів (зараз головна будівля університету ім. В. Н. Ка раз і на) висотою 66 м. Будинки простояли Велику Вітчизняну війну і сьогодні є одними з візиті80К міста.

Багато хто вважає, що харківська площа Свободи (колишня Дзержинського) — найбільша в Європі, але насправді вона лише шоста після: плац Дефіляд у Варшаві, площі Куйбишева в Самарі, Університетської площі в Москві, Московської площі в Санкт-Петербурзі та плас де Кенконс у Бордо. Площа Свободи займає 11,9 га, її протяжність по найбільшій осі становить 750 м. Міська площа таких колосальних розмірів була спеціально задумана для підкреслення столичного статусу Харкова, який був політичним центром Радянської України з 1919 по 1934 р.

Транспорт. Завдяки зручному географічному положенню міом впродовж століть нарощувало економічну міць та розвивало трап спортну систему комунікацій. На сьогодні в Харкові розташовано три великих залізничних вокзали, міжнародний аеропорт та п’яті, автобусних станцій, через які відбувається транспортний зв’язок з населеними пунктами України, ближнього та далекого зарубіжжя.

Це цікаво

Міжнародний аеропорт Харків — один з об’єктів столиці Слобожанщини, який реконструюють за програмою підготовки інфраструктури міста до проведення фінальних ігор чемпіонату Європи з футболу 2012 р. Після завершення реконструкції до послуг харків’ян і гостей Харкова буде сучасний міжнародний аеропорт, здатний приймати різні повітряні судна, навіть літаки типу «Ейрбас А320» і «Боїнг В-737». Новий термінал площею більше 20 тис. мг дасть змогу збільшити об слуговування пасажир о потоку до 850 тис. осіб на рік.

Важливу роль у перевезенні пасажирів відіграють трамваї, тро лейбуси та метрополітен (обсяг перевезень пасажирів яких удгіи. становить майже 1,5 мли осіб). Поширилося перевезення пасажирі» мікроавтобусами — маршрутними такси (майже за всіма напрям ками міста). Це розвантажило традиційний міський транспорт, Обсяг послуг Харківського метрополітену становить понад 50 % від загального обсягу транспортних послуг, а кількість перевезених пасажирів — третину від загального обсягу пасожирських перевезень.

Наука й освіта. Культура і спорт. Висока концентрація наукових та навчальних закладів у місті сприяє поширенню знань і використанню їх на всіх напрямах діяльності людини. Харківські наукові школи фундаментальних досліджень — провідні в галузях фізики твердого тіла, кріобіології та кріомедицини, виробництва монокристалів, фізики низьких температур, генетики й селекції та широко відомі світові.

Підготовку понад 180 тис. майбутніх фахівців у різних галузях знань здійснюють 69 вищих навчальних закладів усіх рівнів акредитації.

Харків — великий культурний центр України. У місті діють шість театрів, філармонія, кіноконцертні зали, цирк, музеї, багато бібліотек (фонди Державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Ко-роленка містять понад 6,5 млн книжок).

Для спортивних занять та виховання майбутніх майстрів спорту працюють 19 стадіонів, 850 спортивних майданчики, 363 спортивних зали, понад 40 тенісних кортів, 19 плавальних басейнів.

Це цікаво

Центральний стадіон міста «Металіст» використовують в основному для проведення футбольних матчів. 11 грудня 2009 р, на засіданні Виконавчого комітету УЄФА (UEFA — Союз європейських футбольних асоціацій) було ухвалено рішення призначити Харків містом для проведення матчів групового етапу чемпіонату Європи з футболу Єзро-2012. Місткість стадіону після реконструкції — 41 307 глядачів. Стадіон і касовий павільйон занесено до Реєстру культурно-національної спадщини України.

Перспективи розвитку міста. 26 лютого 1997 р. на сесії Харківської міської Ради народних депутатів було розглянуто й затверджено Концепцію розвитку Харкова до 2015 p., що містить такі основні положення:

1. Удосконалення архітектурно-планувальної структури міста (створення трьох кільцевих магістралей).

2. Удосконалення територіального районування і функціонального зонування міста:

• ефективність використання міської території відповідно до її рейтингової ринкової вартості;

• перетворення районів-спалень із надлишком трудових ресурсів у комплексні ділові райони з екологічно чистими виробництвами;

• відродження функцій історичного центру міста (банки, готелі тощо), насичення його комфортним житлом;

• реконструкція території промислових районів і вузлів (Ор-джонікідзевського, Централь но-Диканівського, Балашов -ського, Роганського, Іванівського, Залютино-Баварського, Салтівського) — для створення технопарків і техноцентрів.

3. Ефективне озеленення міста (створення нових парків, лісопаркових зон, заповідників),

4. Основні напрямки економічного росту:

• розвиток сільського господарства;

• структурна перебудова та стабілізація промислового виробництва (пріоритети надаються галузям — авіації, космонавтиці, автоматиці, фармацевтиці, виробництву тракторів, виготовленню турбін, підшипників, електрообладнання, медтехніки);

• розвиток соціальної інфраструктури.

У Концепції наведено демографічний прогноз до 2015 p.: «песимістичний» — зменшення кількості населення та стабілізації її після 2010 р. до 1490 тис. осіб; другий — «оптимістичний» — стабілізація кількості та поступовий приріст населення в 2015 р. до 1680 тис. осіб. За розрахунками спеціалістів, оптимальною для розвитку міста є людність 1,5 млн осіб.

Концепція передбачає перспективний план перебудови міста: розміщення за межами міста багатоквартирних будівель (у Рогані, Південних П’ятихатках, 523-му мікрорайоні Салтівки, селищі Жуковського, районах Левади, Журавлівки, Холодної Гори й Олексіївни) і розвиток садибного котеджного будівництва (Південна та Східна Салтівка).

У перспективі заплановано деякі приміські поселення включити до складу міста (смт Покотилівка, Пісочин, Бабаї, Кули-ничі, Мала Данилівна, село Роганка, Черкаська Лозова тощо. — усього 25 населених пунктів).

Концепція передбачає реалізацію державних цільових програм:

• «Безбар’єрна архітектура» — життєве середовище для інвалідів;

• реконструкція п’ятиповерхових забудов 1950-1970-х pp.;

• програма з енергозбереження;

• програма соціального захисту населення;

• програми наземної та підземної урбаністики.

Успішне втілення положень Концепції — запорука процвітання нашого рідного міста. Харків заслуговує на гідне місце серед найбільш розвинутих, благоустроєних і красивих міст не тільки України, а й світу.

Це цікаво

Сьогодні Харків — єдине місто в Україні, яке має чотири почесні нагороди Ради Європи: Диплом (2003 p.), Почесний Прапор (2004 p.), Таблицю Європи (2008 р.) і Приз Європи (2010 p.). Цими нагородами відзначають муніципалітети та регіони Європи за європейську діяльність, розвиток дружби та співпраці між європейськими регіонами та поглиблення зв’язків між ними’.

Таким чином, Харків має динамічні і міцно інтегровані економічні структури, спроможні ефективно використовувати прикладні науково-дослідні та конструкторські розробки, здатні освоювати нові технології та випуск нової продукції. Місто є центром передачі інформації і знань, надання професійних послуг, отже має всі основні риси міста не лише загальнодержавного, а й світового значення.

Посилання на основну публікацію