Економіка Хорватії

Хорватія була однією з найбільш розвинених республік СФРЮ. Після проголошення незалежності рівень її економічного розвитку різко знизився. Виробництво ВВП впало з 24,8 млрд дол. США в 1990 до 10,9 млрд дол. США в 1993, а на душу населення – з 5,2 до 2,3 тис. Дол. США. Інфляція досягла чотиризначних цифр. Чисельність безробітних збільшилася на 100 тис., Склавши 266,6 тис. Чол. Середньомісячна заробітна плата зменшилася з 435,1 дол. США в 1990 до 111,0 дол. США в 1992. Крім проблем перехідного періоду, Х. одночасно вирішувала завдання захисту кордонів республіки, звільнення «окупованих» територій, створення армії, її озброєння, розміщення та забезпечення умов життя для 620 тис. хорватських біженців з республік колишньої СФРЮ.

Позитивні зрушення в економіці почалися в ході реалізації стабілізаційної програми, прийнятої в жовтні 1993. 30 травня 1994 була введена нова національна валюта – куна. Через п’ять років – у 1998 ВВП досяг 21,6 млрд дол. США, а на душу населення – 4,8 тис. Дол. США. Середньомісячна заробітна плата зросла до 390 дол. США. Міжнародні валютні резерви країни склали 2,8 млрд дол. США. Інфляція 5,4%. Була завершена реалізація низки великих проектів, що мали загальнонаціональне значення, в т.ч. побудовані: завод з виробництва лікарських препаратів «Белупо» (м Копрівніца), фабрика з випуску приправ і супів «Вегета» у складі концерну «Подравка», ТЕС «Пломін-2» потужністю 240 МВт, плавуча платформа «Івана-1» для видобутку природного газу з дна Адріатичного моря. Побудована велика частина важливої ??для Х. автомагістралі Загреб-Рієка. Пробитий 6-кілометровий тунель крізь гору Веліб, що зв’язав північ країни з південної Далмацією, та ін. Були виконані зобов’язання по індексації пенсій. Був скасований ПДВ на хліб, молоко, основні ліки та книги.
У 1999 в країні загострилися фінансові труднощі, намітився спад в економічному розвитку. У 2000 країна вступила з новим урядом і в умовах гострої необхідності вжиття заходів з виведення країни з розпочатої в останній рік правління ХДС рецесії. Уряд виступив з програмою дій, що базувалися на підтримці стабільності на макроекономічному рівні, стійкого курсу національної валюти і низьких темпів зростання інфляції. В цілому цей курс був витриманий.

Після деякого економічного спаду в 1999 були забезпечені досить високі темпи економічного зростання. У 2002 ВВП склав 22,4 млрд дол. США, а на душу населення – 5057 дол. США. Курс куни був стабільний, інфляція, рівна 2,2%, була однією з найнижчих серед країн з перехідною економікою. Середньомісячна заробітна плата в 2002 досягла 3720 кун (473,3 дол. США) і впритул наблизилася до рівня 1990. Валютні резерви збільшилися з 3,5 млрд дол. США в 2000 до 5,9 млрд на поч. 2003. Приріст роздрібного товарообігу, включаючи сервіс та ремонт автомобілів, склав 12,8%.

Проблема безробіття залишилася невирішеною, але в 2002 намітилися позитивні зрушення. Чисельність безробітних, станом на 31 грудня, склала 366 200 000 чол., Або на 7,4% менше, ніж на 31 грудня 2001. У липні 2003 чисельність незайнятих скоротилася до 314,2 тис. Сприяла цьому почалася реалізація урядової програми з працевлаштування, в якій особлива увага приділяється питанню зайнятості молоді та стимулюванню відкриття підприємцями нових робочих місць. Грошові допомоги по безробіттю у 2002 отримували 68 тис. Безробітних. Інші проблеми – тривале зростання зовнішньої заборгованості, що перевищила на кін. 2002 15,3 млрд дол. США (68,2% від ВВП) з тенденцією подальшого зростання. Випереджаючими темпами продовжує зростати імпорт порівняно з експортом. Негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу в 2002 перевищило 1/4 ВВП і склало 5,8 млрд дол. США. Від’ємне сальдо поточного платіжного балансу 1,54 млрд дол. США, або 6,9% ВВП (у 2001 – 3,7).

Головними завданнями своєї економічної політики новий уряд І. Санадера проголошує розвиток підприємництва, зниження рівня оподаткування, збільшення зайнятості, зміцнення системи соціального захисту, зниження витрат держави та підвищення значимості науки і нових технологій в економічному розвитку. Пропонується нова стратегія розвитку сільського господарства.

Важливим завданням в економічному розвитку Х. залишається завершення приватизації. До 2002 пройшли приватизацію близько 3000 підприємств. Почалася приватизація найбільших державних підприємств і систем, майно яких оцінюється в 12,8 млрд дол. США. Прямі іноземні інвестиції в хорватську економіку за 1993-2002 склали 7470 млн дол. США, причому св. 70% було інвестовано за останні 4 роки. Найбільші інвестори – фірми Австрії, Німеччини, США, Люксембургу та Італії. Більше 2/3 усіх вкладень зроблені в телекомунікації, банківську сферу, фармацевтичну промисловість, виробництво цементу і видобуток нафти.

Структура виробництва ВВП (станом на 2002): промисловість близько 20%, сільське господарство 7%, будівництво 4,5%, транспорт 10%.

Динаміка розвитку промисловості з кін. 1980-х рр. і до 1995 характеризується скороченням обсягу виробництва. До 1995 випуск промислової продукції впав до 56% від рівня 1990. У 2-й пол. 1990-х рр. виробництво почало зростати. У 1998 воно склало вже 64%, в 2000 – 73%, а в 2002 – близько 80%. Провідні галузі: електроенергетика, нафтогазова промисловість, суднобудування, електротехнічна, цементна, фармацевтична, харчова і деревообробна, а також виробництво окремих видів продукції машинобудування, хімічної і текстильної галузей. Розвинене виробництво безалкогольних напоїв, пива і сигарет. У ділових колах широко відомі верфі «Уляники» (Пула), «3 май» (Рієка) і «Бродоспліт» (Спліт), електротехнічні фірми «Ерікссон Нікола Тесла» і «Кончар», фармацевтична компанія «Пліва» (Загреб), компанії харчової промисловості «Подравка» (Копрівніца) і «Краш» (Загреб), меблевої промисловості «Твін» (Вировитиця) та ін.

Для розвитку сільського господарства є сприятливі природні і кліматичні умови. Сільськогосподарські угіддя – 3151000 га, з яких обробляється 2020000 га, з них 80,4% – у приватній власності. Середній наділ індивідуального господарства по країні 5,5 га. Проводиться політика, орієнтована на створення великих приватних господарств. У Х. вирощуються пшениця, ячмінь, овес, кукурудза, соняшник, соя, цукровий буряк, картопля та ін., А також середземноморські фрукти (оливи, інжир, цитрусові). Розвинені виноградарство, тваринництво, рибальство і штучне вирощування прісноводної і морської риби і молюсків. У 2002 було вироблено 988,2 тис. Т пшениці, 170,9 тис. Т ячменю, 2,5 млн т кукурудзи, 129,5 тис. Т сої, 1,2 млн т цукрового буряка, 63 тис. Т соняшнику і 504 , 6 тис. т картоплі. На перспективу ставиться завдання – вітчизняні потреби в сільськогосподарській продукції на 95% задовольняти за рахунок власного виробництва.

Головну роль в вантажопасажирських перевезеннях грають автомобільний і залізничний транспорт. У 2002 автотранспортом було перевезено св. 65 млн пасажирів і до 46 млн т вантажів. Залізнична мережа (2725 км) пов’язує всі великі хорватські міста, виключаючи Дубровник. По залізниці було перевезено 35,6 млн чол. і 11 млн т вантажів. Електрифіковано близько 1000 км залізничних колій. Х. має 600 км нафтопроводів і близько 2000 км газопроводів. У 2002 було прокачано 6,7 млн ??т нафти і 2,2 млн т природного газу. Намічену з’єднання нафтопроводів «Адрія» і «Дружба», участь у проекті будівництва нафтопроводу Констанції (Румунія) – Трієста (Італія) через Х., а також газифікація всієї країни надалі підвищать роль магістрального транспорту. Міжнародні аеропорти в Х. розташовані в Загребі, Спліті, Дубровнику, Пулі, Рієці, задрих і Осиеке. Найбільші морські порти знаходяться в м Рієка, Плоче, Спліт, Задар, Шибеник.

Туризм в Х. має статус галузі пріоритетного розвитку. У 2002 Х. прийняла 6940000 іноземних гостей, що в 2 рази більше, ніж в 1999. Переважають гості з Німеччини, Італії, Словенії, Чехії та Австрії. Валютні надходження галузі склали близько 4 млрд дол. США. У перспективі валютні доходи від туризму передбачається довести до 12 млрд дол. США.

Ключову роль в утвердженні та проведенні грошової і валютної політики в країні відіграє Народний банк Х. (ХНБ). У 2002 облікова ставка ХНБ 4,5%, ставка ломбардного кредиту 9,5%, ставка обов’язкових резервів банків 19%, причому як мінімум 40% їх резервів повинні знаходитися на рахунках ХНБ. Банківську систему представляють 45 банків, причому 22 володіють іноземці. Банківські активи на жовтень 2003 оцінювалися в 182 800 000 000 кун, причому 90,5% всіх активів належать банкам, якими володіють іноземці.

У 2002 р зовнішньоторговельний оборот (млрд дол. США) Х. склав 15,6, в т. Ч. Експорт 4,9, імпорт 10,7. У зовнішньоекономічній сфері пріоритети віддані західним країнам, на частку яких припадає 52,7% хорватського експорту та 55,9% імпорту. Головні зовнішньоторговельні партнери: Італія, Німеччина, Словенія, Австрія, Боснія і Герцеговина, РФ – 59,6% зовнішньоторговельного обороту Х. У товарній експортної структурі Х. переважає продукція переробної промисловості. Х. вивозить суду, засоби телекомунікаційного зв’язку, а також електротехніку, продукцію фармацевтичної, хімічної та харчової промисловості, меблі, кожгалантерею та інші товари. В імпорті переважають машинобудівна продукція, транспортні засоби, а також енергоносії – нафту, природний газ, вугілля. Особливе значення в Х. надається нарощуванню експортного потенціалу. Оптимальним участю експорту в створенні ВВП вважається 70%. У 2002 ця частка склала 47%.

Посилання на основну публікацію