Економіка Сан-Марино

Основна галузь економіки – туризм, доходи від якого становлять близько 1/2 ВВП. Щорічно країну відвідує понад 3 млн туристів, що залишають тут св. 250 млн дол. Інші розвинуті галузі – виробництво готового одягу, електроніки і керамічних виробів. За величиною доходу на душу населення (34,6 тис. Дол.) І споживчому стандарту С.-М. знаходиться на рівні високорозвинених районів Італії. Системи національного рахівництва країна не має; за оцінкою МВФ, обсяг її ВВП з урахуванням купівельної спроможності валют в 2001 становив 940 млн дол., темпи зростання економіки – 7,5%. Безробіття – 2,6%, інфляція – 3,3%.

У структурі зайнятості на промисловість припадає 42% (в т.ч. на обробні галузі – св. 30%), на сільське господарство – 1%, на сферу послуг – 57%. Серед видобувних галузей виділяються видобуток будівельного каменю і сірки (експортуються), значна частина підприємств обробних галузей працює в режимі кооперації з італійськими фірмами. Експортуються також деревина та обладнання для її обробки, хімікати, черепиця, лаки та ін. Енергетичне господарство грунтується на газі і більш ніж на 3/4 забезпечується поставками з Італії. Основу сільського господарства становить інтенсивне землеробство. На більш ніж 60% території вирощуються пшениця, ячмінь, виноград, кукурудза, оливки. Інтенсивний характер має і тваринництво – розведення худоби (велика рогата худоба, вівці, свині) та птиці. За домовленістю використовуються пасовища за межами країни. Здавна практикується шовківництво. Вивозяться оливкова олія, вина, зелений лук.
Транспортне сполучення С.-М. із зовнішнім світом йде через порт Ріміні, з яким вона пов’язана 4-смугової автострадою і електрифікованої залізницею довжиною 32 км. Загальна протяжність автодоріг 220 км. Водних шляхів, авіасполучення країна не має. Між столицею та м Борго Маджоре прокладена канатна дорога протяжністю 1,5 км. У порту Ріміні базується торговий флот С.-М., що складається з декількох невеликих кораблів. Телефонна система включена в італійську, в т.ч. міжнародну. Є TV-станція і мережа Інтернет.

Економічна політика традиційно орієнтується на збереження бюджетної рівноваги. Для країни характерний високий рівень витрат на соціальне забезпечення. З сер. 19 в. тут існує безкоштовне медичне обслуговування і шкільне навчання. У 2001 на освіту витрачалося близько 3% ВВП, на охорону здоров’я – св. 6%. Через держбюджет проходить 42,6% ВВП (за оцінкою на 2000, доходи і витрати становили близько 400 млн дол.). Крім туризму, значні кошти приносить випуск колекційних поштових марок (з 1847) і монет для нумізматів. За договором 1862 про митний і поштовому союзі з Італією С.-М. має право на щорічну компенсацію за відмову від низки державних монополій (у 2000 – близько 5,3 млн дол.). Військові витрати становлять близько 700 тис. Дол. На рік.

Зовнішньоекономічні операції С.-М. включені в національну статистику Італії. За оцінкою МВФ на 1996, зовнішньоторговельний баланс мав позитивне сальдо у розмірі 22,6 млн дол. І позитивне сальдо поточних операцій у розмірі 10,7 млн ??дол. Головний торговий партнер – Італія, звідки надходять сировина, споживчі товари, продукти харчування, обладнання.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Чому їжак колючий?