Економіка Молдавії

Молдавія знаходиться у стадії переходу до ринкового господарства. Розвиток економіки характеризують такі показники.

У 2002 досягнутий відносне зростання в усіх секторах економіки: обсяг ВВП 1623800000 дол., ВВП на душу населення 448 дол., Інфляція 4,4%, середньомісячна заробітна плата 691,9 лея, або 51 дол. США.
Молдавія – аграрно-індустріальна країна. У структурі ВВП (2001) переважає тенденція, притаманна перехідній економіці, зі стійким зростанням частки сфери послуг – до 55% (35% в 1999). Частка аграрного сектора – 22,7%, промисловості – 16,3% (у 1995 25%), будівництва – 3%.

Пріоритетна галузь економіки – агропромисловий комплекс, який базується на переробці сільськогосподарської сировини та виробництві харчових продуктів, напоїв. Найбільш значуща галузь – виноробна. Тут зосереджений найбільший експортний потенціал: 25% загального обсягу експорту, 8% доходів державного бюджету, 9% ВВП. Важливі галузі промисловості – цукрова і тютюнова. Частка енергетичного комплексу в промисловому виробництві 23% (2000), машинобудування – 6%, легкої промисловості – 3%, промисловості будматеріалів – 3%, лісової і деревообробної – 2%, хімічної промисловості -1%.

Сільське господарство – стратегічна галузь молдавської економіки. 2/3 сільськогосподарського виробництва – продукція землеробства. Вирощуються пшениця, цукровий буряк, тютюн, соя, картопля, овочі, виноград. У валовому обсязі сільськогосподарської продукції продукція рослинництва 70%, в т.ч. зернові культури 31%, виноград 10%, картопля 7%, соняшник та овочі по 5%; частка тваринницької продукції 30% (2002). Розлучаються: велика рогата худоба, свині, вівці, кози, домашня птиця. Культивуються бджільництво, рибальство. Традиційно найбільш продуктивна галузь – виноградарство. М. – одна з визнаних країн – виробників виноробної продукції.

У 2002 частка приватного сектора у виробництві сільськогосподарської продукції 71%. Зібрано 1402 тис. Т зернових культур, цукрового буряка 1116 тис. Т, тютюну 12 тис. Т, винограду 660 тис. Т. Обсяг тваринницької продукції – 126 тис. Т (у живій вазі).

Земельний фонд (на 1 січня 2002) 3384 млн га, в т.ч. у державній власності 772 тис. га (22,8%), у власності адміністративно-територіальних утворень 742,2 тис. га (21,9%), у приватній власності 1869 тис. га (55,3%). У земельному фонді 75% – землі сільськогосподарського призначення.

М. має розвинену транспортну систему. Довжина автомобільних доріг 9,5 тис. Км (2002). Довжина залізниць 1150 км, внутрішні водні судноплавні шляхи 0,6 тис. Км. Залізничний транспорт представлений монопольним підприємством «Молдавська залізниця». У 2002 обсяг вантажних перевезень 16,5 млн т, зменшився в 4 рази в порівнянні з 1992 (67 млн ??т), а обсяг пасажирських перевезень скоротився відповідно з 658 600 000 до 281 млн чол. Загальний стан мережі автомобільних доріг не відповідає міжнародному рівню. Повітряний транспорт обслуговують 4 державні, 6 зарубіжних і 15 приватних авіакомпаній. У 2002 Кишинівський міжнародним аеропортом перевезено 296,4 тис. Пасажирів. Зв’язок представлена ??телекомунікаційною компанією АТ «Молдтелеком» з 3 операторами мобільного зв’язку.

Для М. характерна вкрай низька платоспроможність населення. У 2002 обсяг роздрібної торгівлі 10,1 млрд леїв (18,4% дореформеного рівня).

Підприємства сфери побутового обслуговування надали населенню в 2002 обсяг послуг на суму 3,98 млрд леїв, їх зростання на 11,4% порівняно з 2001 досягнуто в основному за рахунок підвищення цін і тарифів на послуги. За 1992-2003 обсяг послуг скоротився більш ніж у 5 разів.

Туристична діяльність в М. регламентується Законом про туризм (2000). Її здійснює Національне агентство з туризму при Уряді Республіки Молдови.

У 1991 М. проголосила курс на економічну реформу. Ринкові перетворення проходили в умовах важкої кризи, викликаної потрясіннями від розриву економічних зв’язків з СРСР, ціновим шоком в 1992 (щомісячна інфляція 1200%, спад виробництва 30%, реальні доходи впали на 54%), військовим конфліктом у Придністров’ї, який зруйнував єдиний територіальний і господарський комплекс країни.

У 1993-2002 М. пройшла кілька етапів ринкових перетворень. В основу реформування економіки покладені жорсткі принципи монетаризму, рекомендації та програми МВФ, орієнтація скоріше на забезпечення макроекономічної стабільності, ніж на розвиток реального сектора економіки.

Головні зусилля на першому етапі (1992-95) направлялися на придушення галопуючої інфляції, скорочення дефіциту державного бюджету, створення ринкових структур. У 1993 введена національна валюта – лей, створена дворівнева банківська система (Національний банк Молдови (НБМ) і 22 комерційних банка), почалася масова приватизація на бони народного надбання. За підсумками двох програм приватизації (1993-94 і 1995-96) приватизовані 2235 підприємств, у приватизації брали участь 3,1 млн чол., 90% громадян стали власниками бонів народного надбання. В аграрному секторі реорганізовано 48% сільськогосподарських підприємств. Завдання наступного етапу реформ (1996-98): досягнення макроекономічної стабілізації та зростання економіки, грошова приватизація державної власності. Процеси перетворень носили непостійний і суперечливий характер, що підтверджує еволюція ВВП: різкий спад до 30,9% в 1994 у порівнянні з 1993, відносно повільний спад – від 1,4 до 3,4% в 1995-99, в 1997 вперше ВВП збільшився на 1,6%. Із завершенням в 1998 третьої програми приватизації в економіці домінує приватний сектор (55% у ВВП). Загальна депресивність економіки в 1999 досягла свого піку: спад виробництва в промисловості – 9% (порівняно з 1998), річна інфляція – 43,7%. Через дефіцит власних коштів на перетворення в економіці зросла залежність М. від зовнішнього фінансування, хронічний характер набула проблема погашення зовнішнього боргу.

Один з головних гальм розвитку економіки – енергетичний комплекс. У 1999 почався процес його роздержавлення. В рахунок величезних боргів за російський газ приватизація молдавського АТ «Молдовогаз» завершилася передачею контрольного пакета акцій РАТ «Газпром РФ». Зовнішній борг за російський газ 1137 млн ??дол. США (березень 2003), в т.ч. 276 млн дол. США борг Придністров’я. В аграрній сфері до 2003 завершена програма «Земля», фінансована Світовим банком: створено 546,8 тис. Селянських господарств, 1152 АО, 1124 ТОВ, 225 асоціацій селянських господарств, 64 кооперативу, 4 колгоспу; налічувалося 1117 тис. власників землі.

Динаміка вітчизняних інвестицій аж до 2001 знижувалася: у 1998 на 25%, у 2000 на 15%. Загальний обсяг іноземних інвестицій в 1994-2002 досяг трохи більше 400 млн дол. США, на душу населення – 170 дол. США.

Прийшовши до влади в 2001, партія комуністів змушена була визнати: за період реформ (1992- 2000) обсяг ВВП скоротився в 3 рази, фактично відбулася деіндустріалізація країни, питома вага промисловості у створенні ВВП зменшився більш ніж в 2 рази, після 1995 частка промисловості в ВВП стала менше частки сільського господарства, яке у своєму розвитку відкинуто на 35-40 років назад, реальні доходи населення скоротилися майже в 10 разів. У 2001-02 структурні реформи продовжилися на принципово новій основі модифікованого законодавства і ряду прийнятих програм, спрямованих на посилення державного регулювання економікою. У соціальній сфері з 2003 почалася реалізація міжнародного проекту з подолання бідності в РМ.

Головна мета кредитно-грошової політики, що проводиться НБМ, – підтримка стабільності національної валюти, створення і регулювання грошового і кредитного ринків. Обсяг кредитів в національній економіці в 1994-2002 збільшився в 6,2 рази, гроші в обігу – в 6,6 рази. У 2001 банківські активи 5993500000 леїв, кредити в економіку 3154800000 леїв, гроші в обігу – 1834200000 леїв. Динаміка кредитів у реальний сектор економіки несприятлива. Співвідношення кредитів до обсягу ВВП зменшилася з 7,2% в 1995 до 4,5% у 2001. Разом з тим попит на кредити в реальному секторі економіки підтримувався зниженням рівня процентної ставки за кредит – з 377% в 1994 до 11,5% в 2003.

НБМ проводить політику вільно плаваючого курсу національної валюти. Мети валютної політики: зміцнення національної валюти та акумулювання валютних резервів країни (в 1994-2002 лей знецінився більш ніж в 3 рази). НБМ контролює репатріацію валютної виручки, її вільний продаж підтримує валютні резерви (250200000 дол. США на 1 квітня 2003).

Мета фінансової політики – досягнення збалансованого державного бюджету, скорочення його дефіциту, зменшення боргового тягаря. У 2002 дохідна частина бюджету затверджена в сумі 3593400000 леїв, видаткова – 3973400000 леїв, дефіцит – 380 млн леїв. У 1990-і рр. рівень бюджетного дефіциту поступово скорочувався з 10,3% ВВП в 1996 до 6% ВВП в 1997, досягнувши в 2002 0,5% ВВП. Загальна сума доходів державного бюджету на 57% сформована за рахунок непрямих податків і на 21% за рахунок прямих податків.

Важливий резерв збільшення дохідної частини бюджету – скорочення частки тіньової економіки, в 2002 вона досягла 34% ВВП.

У М. з 90-х рр. зберігається гостра соціальна проблема – низькі доходи громадян, убогість і бідність. У 2002 середня місячна заробітна плата 691,9 лея (51 дол.), Мінімальний споживчий кошик 1134 лея (83 дол.). Грошові доходи на душу населення в 2002 – 321,6 лея (23 дол.), Середня пенсія 160 леїв (11,4 дол.). Стриманими темпами зростали заощадження молдавських громадян. Загальна сума вкладів в леях на кінець 2002 – 708 тис. Леїв, в розрахунку на душу населення розмір вкладів 195,7 лея. Зберігається величезна диференціація доходів багатих і бідних верств населення, в 2003 це співвідношення – 10,4: 1. Витрати трансформації призвели до зростання безробіття. До 2003 налічувалося 140 тис. Безробітних. У пошуках роботи виник масовий виїзд громадян за кордон. Надходження грошей молдавських гастарбайтерів в М. через банківську систему в 2002 досягли 270 млн дол. США.

У 1994 була лібералізована зовнішня торгівля, в 1995 скасовані всі обмеження на експорт-імпорт. За умовами вступу до СОТ діючі в М. митні збори – від 0 до 15%, середня тарифна ставка 6,75%.

Економіка надзвичайно залежна від зовнішніх зв’язків. Майже повністю залежить від імпорту енергоносіїв, насамперед із РФ. Через вузькість внутрішнього ринку більше 1/2 виробленої продукції експортується. Обсяг зовнішньої торгівлі в 1994-97 виріс зі 1224 млн до 2127 млн ??дол. США. При випереджальних темпах зростання імпорту виникла серйозна проблема негативного сальдо торгового балансу (348 млн дол. США в 1997). У 1998 різке зниження обсягу товарообігу до 1675 млн дол. США пов’язано зі скороченням експорту в РФ через фінансову кризи в РФ. У 2002 обсяг зовнішньої торгівлі – 1718 млн дол. США, експорт 666 млн дол. США, імпорт 1052 млн дол. США, сальдо від’ємне – 386 млн дол. США.

Структура експорту та імпорту за роки реформ збереглася без особливих змін. В експорті – левова частка харчових продуктів, напоїв, тютюну – 68% (2002), частка текстилю – 16%, шкіри та виробів з неї – 3,6%. В імпорті переважає частка енергетичних ресурсів – 22,8%, частка машин, апаратів, електрообладнання – 14%, хімічної продукції – 11,2%. Основне місце в експорті займає ринок країн СНД – 54,4% (2002), ринок ЄС – 22,3%, ринок ЦСЄ – 13,8%, в імпорті частка країн СНД – 40,2%, ЦСЄ – 23,8, ЄС – 25,1%. Пріоритетний напрям – торгівля з РФ, її частка в молдавському експорті – 37,1%, в імпорті – 15,3%.

Посилання на основну публікацію