Економічна характеристика Франції

Економічна діяльність у Франції розподіляється нерівномірно. Найбільш розвинена в промисловому відношенні східна частина країни, насамперед Париж і його передмістя.

Менш розвинені провінції, які розташовані на захід від естуарії Сени до дельти Рони. Однак останнім часом цей контраст пом’якшується, оскільки почалося помітне пожвавлення південних провінцій Франції:

  • Провансу;
  • Лангедока;
  • приморських Альп та ін.

Умовно Францію ділять на вісім великих економічних районів:

Париж і Паризький район — найбільший центр промисловості та створення робочих місць вищої кваліфікації (20% загальної зайнятості в країні). Тут зосереджені головні офіси компаній:

  • машинобудування;
  • хімічна;
  • парфумерна;
  • швейна;
  • харчова галузі,;
  • виробництво предметів розкоші і т. д.

Північний район — департаменти Нор та Па-де-Кале з їх різноманітними галузями виробництва:

  • вугільна;
  • текстильна;
  • металургійна тощо.

Та добре розвиненим землеробством:

  • пшениця;
  • овочі;
  • цикорій;
  • хміль тощо.

Північно-східний район займає, головним чином, Лотарингію й Ельзас. Тут видобувають кам’яне вугілля, залізні руди, багато підприємств по виробництву прокатних станів, металургійних заводів і т. д. В сільському господарстві розвинені переважно землеробство і молочне тваринництво.

Східний і південно-східний район — департаменти Рона, Луара, Верхня Савойя, Верхні Альпи, Сонна і ін. Тут однаково добре розвинені:

  • гідроенергетика;
  • хімічна і військова галузі;
  • текстиль і шовкова промисловість;
  • а також (в Бургундії та Юре) гірничо-пасовищне тваринництво;
  • виробництво зернових і цукрових буряків.

Середземноморський район — департаменти Лазурний берег, Корсика, Приморські Альпи, Східні Піренеї, Еро та ін. Тут знаходиться найважливіший порт Франції — Марсель (друге за чисельністю місто) з його нафтоперегінною, суднобудівною, хімічною та іншими видами промисловості.

Великою своєрідністю відрізняється сільське господарство цього району: крім традиційних видів продукції, тут велика увага приділяється розвитку:

  • виноградарства;
  • виноробства;
  • оливковим і цитрусовим насадженням;
  • квітникарства (сировина для французької парфумерної промисловості, здобула собі загальносвітове визнання) і т. д.;

Південно-західний район розташований біля підніжжя Піренейських гір — департаменти Жиронда, Ло, Гаронна, Пиляння і Верхні Піренеї. Це переважно сільськогосподарський район, але без чітко вираженої спеціалізації.

Тут же розташовані великі порти (Бордо, Тулуза та ін) з:

  • нафтоперегонними заводами;
  • суднобудуванням;
  • верстатобудуванням;
  • харчовою промисловістю.

У північно-західний район входять Нормандія, Бретань, Вандея. Це район переважно малого та середнього фермерства, яке спеціалізується на:

  • розведенні великої рогатої худоби молочного і м’ясного виробництва;
  • рибництва;
  • садівництва і т. д.

Район центрально-французького масиву — департаменти Верхня Луара, Пюї-де-Дом, Канталь, Ардеш. Вони займають, в основному, гірські області та високі плато. Тут добре розвинуті:

  • гідроенергетика;
  • харчова;
  • керамічна;
  • взуттєва, шкіряна галузі.

У сільському господарстві переважає гірськопасовищне тваринництво та виробництво знаменитих французьких сирів (з коров’ячого молока — сир канталь, з овечого — сир рокфор). Вирощують також:

  • жито;
  • пшеницю;
  • гречку;
  • кормові культури.

Структура економіки Франції розвивається на основі трьох секторів:

  • первинний — промисловість і будівництво (25,9% зайнятих);
  • вторинний — сільське, лісове і рибне господарство (4,6% зайнятих);
  • третинний — сфера обслуговування (69,5% зайнятих).
ПОДІЛИТИСЯ: