До числа найважливіших джерел географічних знань відносяться:
- карти і атласи;
- космічні зйомки;
- довідники;
- географічні книги і журнали;
- звіти про наукові дослідження і пошуки.
Різноманітні відомості про природу можна отримати з:
- фотоальбомів;
- документальних фільмів;
- телевізійних передач.
Карти і атласи – це географічні джерела інформації.
Вони містять накопичені людством знання про різні природні явища і процеси, про їх поширення по території.
По картах плануються маршрути різних експедицій і вибирають райони детальних вишукувань, а за їх результатами часто уточнюються або складаються нові карти.
Іншим найважливішим джерелом географічної інформації про природу та природні ресурсі служать географічні описи. Вони представлені у вигляді наукових та науково-популярних книг і статей у журналах і збірниках («Навколо світу», «Гео», «Вояж» і т.д.).
Масовим джерелом інформації є енциклопедії та довідники.
Останнім часом все більшу роль як джерело географічної інформації починають грати аерокосмічні знімки (знімки земної поверхні і літальних повітряних і космічних апаратів). Космічні знімки використовують при:
- геологічних дослідженнях;
- розробці прогнозів погоди;
- вивченні рослинності;
- ерозії грунту;
- поширенні пилових бур;
- димових шлейфів;
- лісових пожеж і т.д.
Всю отриману інформацію накопичують і зберігають у комп’ютерних банках даних про природу. За допомогою спеціальних програм її можна витягати з банку банних і використовувати для вирішення різних наукових і практичних завдань.
Для розширення знань і уявлень про навколишній світ можна використовувати телепередачі («Навколо світу», «У світі тварин», «Клуб мандрівників», «Дика природа» і т.д.), а також інші різні відеозаписи і сайти в інтернеті.