Озеро Буенос-Айрес (Хенераль-Каррера) – це найглибше озеро Південної Америки, що розташоване на кордоні двох країн: Перу і Чилі. Озеро виникло внаслідок танення прилеглих льодовиків.
Площа його поверхні зараз дорівнює 1850 квадратним кілометрам, максимальна глибина – близько 400 метрів. Озеро Буенос-Айрес має льодовикове походження, знаходиться на висоті в 217 метрів над рівнем моря. Відкрито експедицією на чолі з Карлосом Марією Мояно в 1880 році.
Західне узбережжя озера вузьке і звивисте, має скелясту місцевість тектонічного походження, схили скель густо заселені рослинністю, східне узбережжя розташовується на плато і має обрамлення льодовиковими відкладеннями – моренами.
З озера випливають дві річки:
- Ріо-Десеадо (тече через провінцію Санта-Крус);
- Бейкер.
Буенос-Айрес відомо не тільки як найглибше, але і як найкрасивіше озеро Південної Америки. Воно славиться гарною екологією, рибальством (лов форелі), але сама його головна визначна пам’ятка – це унікальні мармурові печери.
Першими їх красою захоплювалися стародавні індійці, що жили тут до початку колонізації, останню сотню років сюди все частіше приїжджають європейські дослідники і мандрівники. Вченими було підраховано, що кількість мармуру в оточенні озера становить приблизно 500 мільйонів тонн.
Саме мармур дає наявним тут печерам унікальний, ні з чим незрівнянний зовнішній вигляд. Берегова лінія, багата гротами і печерами, сформованими тисячоліттями назад, навіть в наші дні продовжує змінюватися. Оцінити всю велич озера Буенос-Айрес можна, пропливаючи на човні вздовж берега і перетинаючи дивовижні лабіринти мармурових гротів і печер.
Часто печери озера називають Мармуровим собором. Знаходяться вони на стороні Чилі, практично на середині озера. Сьогодні Мармуровий собор приваблює сюди мандрівників з усього світу.