Доповідь “Острів Врангеля”

Ще в XVII столітті жителі Чукотки розповідали, що в Північному Льодовитому океані знаходиться дивовижний острів, про існування якого ніхто не знає. На картах цей невідомий острів виник через довгий час. Нова відкрита територія отримала назву на честь мореплавця Фердинанда Врангеля. Який знав про те, що острів десь є, і намагався його шукати. Знайти загублений острів вдалося лише в 1867 році Томасу Лонгу. Недовго думаючи Лонг вирішив віддати належне російському мореплавцю, і назвав нове відкриття – острів Врангеля. З тих пір він так і називається. Трохи пізніше його оголосили російською територією. Саме в цих місцях влаштувався заповідник, в який увійшов не тільки острів Врангеля, а ще й деякі прилеглі до нього території. Навіть сьогодні основним завданням заповідника є повне збереження місцевої природи і тваринного світу, такими, якими вони є.

Острів Врангеля зберіг свою повну красу природи тільки завдяки тому, що він знаходиться в такому місці, до якого важко дістатися. Тут панує справді незаймана історія природного краю. Як і раніше, ці місця не перестають вабити бажаючих подивитися на те, якою може бути незаймана і незіпсована людиною природа. У цьому північному краї лютує холод. Природні зони становлять виключно арктичні пустелі і тундра. Майже весь час тут панує холодна зима. З лютого по березень острів оповитий снігом, немає порятунку і від сильного, холодного вітру. Найцікавіше, що навіть влітку, іноді можна спостерігати невеликі снігопади і заморозки.

Дуже красиві місцеві гори, саме вони розташувалися майже по всій території заповідника. Острів багатий на водні ресурси. За його місцевості тримають свій шлях багато річки та струмки. Велика розмаїтість тут і мілководних озер. Майже всі місцеві мешканці флори і фауни знаходяться під пильним контролем і охороною заповідника. Живу на просторах острова білі ведмеді, які поділяють свою територію з сусідами моржами. Морські птахи змогли добре тут влаштуватися, влаштувавши цілу колонію. Острів Врангеля може похвалитися тим, що тільки тут проживає білий гусак.

У тих місцях заповідника, де панує пустеля, відмінно ростуть багато рослин. Єдине чого немає в заповіднику, так це плазунів і земноводних. У великій кількості зустрічаються песці і копитні лемінги. Не страшний сильний мороз вівцебика. Завдяки їх густий вовни, вони відмінно пристосувалися до життя в таких умовах.

Вчені довго вивчали острів, і знайшли там стоянки древніх людей. Крім цього, тут були помітні сліди мамонтів. Варто зауважити, що саме цей вид зміг пережити своїх родичів, які мешкали на материку. Через те, що острів дуже віддалений від основної суші, до нього важко дістатися.

На ньому знаходяться тільки вчені і працівники заповідника. Але люди пристосувалися і змогли влаштувати трохи екскурсійних маршрутів. Вони припускають подорож по ярах і річках за допомогою всюдиходів. Така поїздка відкриває дивовижний світ місцевої природи. Провідник розповідає про життя місцевих мешканців, але не слід відходити від нього, адже справжній дикий світ, може виявитися не таким вже й добрим. Місцеві звірі будуть захищати свій будинок, адже ми для них просто чужинці, які вторглися в їх будинок.

ПОДІЛИТИСЯ: