Чому різко відрізняється частка сільського господарства в структурі валового внутрішнього продукту в розвинених і країнах, що розвиваються?

В аграрних країнах на сільське господарство припадає близько третини загального зростання виробництва. У цих країнах живе близько півмільярда осіб, з них 68% – жителі сільських районів, а 49% існують менш ніж на 1 дол. на день.

У сільськогосподарських країнах сільське господарство є одним з основних джерел зростання, забезпечуючи в середньому, 32% приросту ВВП. Пов’язано це, в основному з тим, що сільське господарство створює істотну частку ВВП, і що більшість бідного населення (70%) проживає в селах. У цих країнах – головним чином, в країнах Африки на південь від Сахари, – налічується 417 млн ​​сільських жителів. 82% сільського населення країн Африки на південь від Сахари проживає в країнах, основу економіку яких становить сільське господарство.

До країнам, що розвиваються за рівнем ВНД на душу населення відноситься більшість країн Східного та Тихоокеанського регіону, Південної Азії, Близького Сходу і Північної Африки, Африки на південь від Сахари, Латинської Америки і Карибського басейну.

Низький економічний рівень країн, що розвиваються грунтується на низьку продуктивність, коли переважає ручна праця, слабка механізація індустріального і сільськогосподарського праці. Звідси і колосальний розрив в ефективності праці.

Посилання на основну публікацію