Чи можуть на рівнинних річках бути пороги?

Пороги звичайні на гірських річках. Їх вузькі долини лежать в скельних породах, які стрімку течію стирає з працею. Рельєф дна, крутизна схилу його, розмір кам’яних монолітів, міцність порід, швидкість води – все це буває дуже різним. В результаті з часом на дні може з’явитися гряда кам’янистих виступів. Її-то і називають порогом.

На рівнинних річках ситуація трохи інша. Перепади висот від витоку до гирла зазвичай не так вже й великі, тому течія спокійна. Воно, як правило, прорізає пухкі осадові породи – глинисті, піщані. Ці річки старше гірських, за час свого існування вони встигли забрати тонни пісків, глин, і ті товстим шаром вкрили річкове ложе. Річка потроху розмиває береги, стає ширше, швидкість її і глибина зменшуються. Як то кажуть, тиша й гладь …

Однак ця ідилія порушується, коли на шляху потоку виявляється породи, які ледве-ледве піддаються розмиву: вапняки, граніти, сланці. Це буває там, де вони підходять ближче до поверхні землі і річка, розмиваючи русло, добирається до них. Вода швидко забирає те, що лежить з боків і зверху цього пласта. Залишається тверда «сходинка», яка стирчить з дна, місцями з’являючись над водою.

Споконвіку довгі, повноводні і спокійні рівнинні річки служили транспортними шляхами для людей і товарів. Таким було і Дніпро, зручна траса з Балтики до Чорного моря, а вже звідти – в Середземне і вздовж всієї Європи. Правда, плавання по тодішньому Дніпру не було безтурботним круїзом.

У середній частині могутня річка проклала собі шлях над породами Українського кристалічного щита. Лежить він неглибоко, місцями піднятий і навіть виходить на поверхню. Дніпро розмив навколишні м’які шари, і вздовж течії витягнулася низка порогів. Одні гряди перегороджували все русло, і суду доводилося перетягувати посуху. Інші не доходили до протилежного берега, і кручі можна було обійти по воді.

З дніпровськими порогами зв’язно чимало історичних подій. Колись київський князь Святослав Ігорович, взявши багату здобич, на човнах повертався з військом з півдня по Дніпру. На порогах ж його чекали кочівники-печеніги. Самовпевнений князь не послухав порад і не став перевантажуватися, щоб обійти пороги по берегу. За що і поплатився життям.

На 65-кілометровому відрізку Дніпра порогів було понад десяток. Кожен був скелясту гряду. Пройти всі пороги на човнах було неймовірно важко. Найбільшим і найнебезпечнішим заслужено вважали Ненаситенец. Його скелі розтягнулися на 870 м уздовж річки і залишали лише вузький прохід біля одного берега. У районі цього порога перепад висот дна перевищував місцями п’ять метрів. Швидкість потоку була шаленою, вода кипіла. Над скелями стояли хмари бризок і водяного пилу. Лоцмани, які проводили через поріг плоти, прощалися один з одним.

Люди на плотах міцно вчіплювалися один в одного. Колоди тріщали від ударів об камінь. Потік бився об скелі і ревів на різні голоси. Біля берега плоти затягувало в глибокий вир. Людей по шию занурював у воду, а потім плоти виштовхувало на поверхню. Для спостерігачів на березі це було зачаровує і моторошне видовище.

Обійти або втопити

Якщо кого і радують пороги, то тільки любителів екстриму. Для людини річкові пороги завжди були джерелом незручностей і небезпек. Деякі вчені виводять слово «поріг» від «пороти» – розрізати, бити. Ці скелі розрізають, розбивають не тільки водні потоки, а й розпорюють днища суден, перевертають їх, гублячи людей і вантажі.

Щоб зробити порожисту річку судноплавною, є три шляхи. Всі вони були в різний час реалізовані на тому ж Дніпрі. За наказом імператриці Катерини II пороги взялися підривати. Пізніше для їх обходу будували не дуже вдалі обвідні канали. Нарешті, 1930-х роках в Запоріжжі, за останніми порогами звели греблю висотою з десятиповерховий. Рівень води піднявся, і пороги пішли глибоко під воду.

Точно також після спорудження Волховской ГЕС зникли пороги на річці Волхов, де щорічно гинули десятки судів. Правда, зникло і місце роботи численних лоцманів з навколишніх сіл.

У період низької води оголюються Омутскіе пороги на річці Нарві. Пройти тут навіть на легкій моторному човні – проблема. Щоб її вирішити, місцева влада розробили проект сліпа – похилій майданчики для підйому і спуску суден на воду. Любителі риболовлі та водних прогулянок зможуть на автомобілях обвезті своє плавзасіб повз порога і спустити на воду нижче перешкоди.

Посилання на основну публікацію