Частини річки і складові річки

В будові річки прийнято виділяти такі складові частини річки:

Перша частина річки – витік – початок річки.

Витік – це частина річки, місце, де бере початок річка, де вона починається. Це може бути джерело, озеро, кінець льодовика, болото. В останньому випадку витіком (початком річки) вважається місце, де водотік набуває постійне русло. Також початком річки може бути місце злиття двох річок з різними назвами, в цьому випадку за витік потрібно приймати місце початку довшою з двох річок.

Притока – річка, яка впадає в головну річку. Розрізняють праві і ліві притоки.

Берег – межа водотоку річки. Розрізняють правий і лівий береги щодо середньої лінії русла за течією річки.

Друга частина річки – русло річки.

Русло – частина річки, найнижча частина річкової долини, по якій здійснюється водотік основної частини води. Русло зазвичай вимивається самим потоком.

У частині річки – руслі – розрізняють:

  • плеса – глибокі місця;
  • вир – найбільш глибоке в річці місце;
  • перекати – мілководні ділянки річки;
  • поріг — кам’яниста або скеляста ступінчастої форми ділянка в руслі річки з підвищеною швидкістю течії і відносно великим падінням відміток рівня води;
  • водоспад – падіння водного потоку з різко вираженого уступу;
  • мілина – прибережна, що йде від берега мілина;
  • тальвег – лінія вздовж найглибших ділянок русла;
  • фарватер – лінія суднового ходу;
  • стрижень – лінія найбільших швидкостей течії річки.
  • Осередок – відкладення в руслі річки, утворене наносами і не має рослинності. Може бути як надводних, так і підводним. У разі близького розташування до берега носить назву побочень, а біля берегів – пляж;
  • Руслові острова – осередки, закріплені рослинністю або чим-небудь іншим;
  • Наноси – тверді частинки ґрунту, переносимі водним потоком. Утворюються за рахунок руйнування гірських порід і розмиву берега;
  • Меандр – плавний вигин русла річки. Увігнутий берег при цьому зазвичай буває крутий, опуклий і плоский;
  • Стариця – ділянка колишнього меандуючого русла річки. Зазвичай утворюється, коли річка під час повені знаходить більш короткий шлях;
  • Рукав – другорядне русло річки, яке відділяється від головного русла, а нижче за течією знову з’єднується з ним (іноді тільки у вологі роки).

Третя частина річки гирло – кінець річки.

Гирло – частина річки, місце, де кінчається річка, впадаючи в море, озеро чи іншу річку.

Біля річки може бути «сухе гирло», тобто вона може закінчуватися «сліпим кінцем», якщо в пониззі дуже малі ухили території, по якій тече річка і відбуваються великі витрати води на випаровування, фільтрацію в грунт або на зрошення (річки Чу Тарім, Мургаб і ін).

Частини річки, гирла, утворені при впадінні в море, бувають наступних видів:

  • Дельта – гирло, розділене на окремі водотоки. Дельти утворюються в результаті занесення улоговин морських заток піском і мулом (р. Дунай) або затоплення річкових долин (Хатанга, Оленек і ін). Частини річок, дельти, можуть досягати величезних розмірів, наприклад дельта річки Ганг має площу 105,6 тис. км2, Дніпра – 350 км2, Амазонки – 100 тис. км2, Лєни – 28,5 тис. км2, Нілу – 24 тис. км2, Волги – 19 тис. км2;
  • Естуарії – глибокі, утворені припливами, затоки в гирлах річок, що розширюється у бік моря. Естуарії глибоко вдаються в сушу і доступні для судноплавства. У них не буває наносів, так як морська вода під час припливів і відливів забирає все зайве з собою в море. Прикладом частини річки, естуарію, може служити гирло річки Анабар;
  • Губа – широкі і довгі затоки в гирлі річки. Довгаста форма як би є продовженням берегів річки;
  • Гирловий лиман– неглибокі проточні затоки в гирлі річки, заповнені річковими наносами і відокремлені від моря пересипом – вузькою смужкою суші. Ця частина річки утворюється в результаті затоплення гирла річки або прибережної низовини.
ПОДІЛИТИСЯ: