✅«Центральна вісь» розвитку Європи

Територіальна структура населення і господарства зарубіжної Європи, в основному, склалася ще в 19 столітті. В цей час головним чинником розміщення господарства були природно-ресурсні території. В цьому ж столітті виникли найбільші вугільно-металургійні райони:

  • Великобританії;
  • Франції;
  • Німеччини;
  • Бельгії;
  • Польщі;
  • Чехії та інших країн.

Після Другої світової війни найбільший вплив на цю структуру надали фактори трудових ресурсів і вигод ЕГП, а останнім часом до них додалися:

  • наукоємні фактори розміщення виробництва;
  • екологічні фактори розміщення виробництва.

Всього в регіоні налічується приблизно 400 міських агломерацій і близько ста промислових районів.

Найзначніші з них знаходяться в межах “центральної осі” розвитку, що тягнеться по території восьми країн.

Головним стрижнем центральної осі служить “головна вулиця Європи”- лінія Рейн-Рона.

У межах цієї “осі” живе 120 млн. осіб, і зосереджено близько половини всього економічного потенціалу регіону.

У зарубіжній Європі можна виділити ще кілька подібних “осей”, але вже менших масштабів. Це:

  • промислово-міський пояс, який простягаються вздовж спільних кордонів Польщі, Чехії і ФРН;
  • дунайська “вісь”;
  • смуги уздовж головних нафтопроводів;
  • деякі приморські зони.
Посилання на основну публікацію