Функції сучасного країнознавства

Роль і функції країнознавства в суспільстві різноманітні і визначаються насамперед світоглядним і просвітницьким значенням цієї науки. Країнознавство бере участь у побудові географічної картини світу і різних її регіонів, виявляє особливості та характерні риси окремих регіонів, країн і народів, виробляє комплексні географічні характеристики територій, створює образи країн і цілих регіонів і за висловом М.М. Баранського вводить країнознавство “важливим елементом у скарбницю національної культури”.
Найважливішими факторами для розвитку науки є суспільна затребуваність її результатів і наявність у ній необхідних значущих функцій. У країнознавства їх декілька:
гносеологічна – пізнавальна, просвітницька функція, що вносить вклад у створення географічної картини світу;
аксеологіческіе – оцінна функція, яка дає можливість виявити наявність різноманітних ресурсів країни або регіону (природних, соціокультурних, економічних, рекреаційних та ін.);
інформаційна – функція, яка полягає в зборі, зберіганні та наданні інформаційних даних про країнах і регіонах, їх природу, населення, господарство, історію, культуру та ін .;
інтегративна – функція, що створює синтез взаємопов’язаних знань про країнах і регіонах, про їх природу, населення, господарство, історію, культуру, тобто організуюча і об’єднуюча їх в єдиний географічний комплекс, дослідження якого є завданням комплексного країнознавства.
Серед перерахованих функцій країнознавства слід особливо підкреслити роль інтегративної функції, яка обумовлює існування комплексного країнознавства. На важливі інтеграційні функції країнознавства, на його синтезує сутність в географічних дослідженнях неодноразово вказував М.М. Баранський. Він зазначав, що країнознавство, синтезуючи конкретні, дуже різні матеріали про країну або регіоні, вишукуючи їх специфіку, базується на дослідженні зв’язків між явищами, складовими саму суть географії, її субстрат, без якого вона позбавляється сенсу свого існування.
Необхідно підкреслити, що в сучасному світі задоволення потреб рекреаційно-туристичної галузі в комплексній географічної інформації – одна з найважливіших завдань країнознавства. Саме інформаційна функція країнознавства, що створює комплекс знань про географію країн і регіонів, також вкрай важлива і сучасна. Наприклад, сучасні геоінформаційні системи, створювані для конкретних країн, науково-популярні страноведческие видання та довідники-путівники, спеціальні карти, необхідні туристам, – все це прикладні напрямки країнознавства.
Комплексні країнознавчі дослідження дозволяють виявити географічна своєрідність території, що важливо для районних планувань і раціонального устрою територій країн, для обгрунтування і здійснення регіональної політики, регіональних цільових програм, для оптимізації середовища проживання людей, а також планування та розвитку рекреації та туризму.
Особлива роль країнознавства проявляється в тому, що воно сприяє розвитку внутрішнього та міжнародного туризму, виступаючи в якості наукової основи для рекреаційного і туристського освоєння регіонів і окремих країн, для створення тематичних карт, повноцінних путівників та оптимізації туристських маршрутів.
В системі географічних наук країнознавство відіграє консолідуючу роль, зберігаючи цілісність географії. Страноведческий комплекс включає в себе знання не тільки з області географії, але і з ряду суміжних наук: історії, етнографії, демографії, лінгвістики, економіки та політології. Отже, проведення комплексних країнознавчих досліджень вимагає енциклопедичних знань про країни і регіонах. Кваліфікований географ-страновед – це людина широко освічена і ерудований, що застосовує великий арсенал методів країнознавчих досліджень, що вміє знаходити і використовувати нову інформацію про країнах і регіонах світу в науковій і науково-популярній літературі, в періодичній пресі і в Інтернеті.

...
ПОДІЛИТИСЯ: