Застосування трансформаторів

Електричний трансформатор є статичним електротехнічним електромагнітним пристроєм, який спочатку призначено для перетворення змінної напруги або струму в змінну напругу або струм з іншими величинами, але такою ж частотою. Дане перетворення струму і напруги в трансформаторах відбувається за рахунок змінного магнітного потоку пов’язаних індуктивно між собою двох або більше наявних обмоток.

Застосування трансформаторів описується наступним принципом роботи. Електрична обмотка, що під’єднується до джерела електроенергії, прийнято називати первинною обмоткою, а друга електрична обмотка, на яку посаджена навантаження – вторинною обмоткою. У разі якщо за коштами електричного трансформатора потрібно здійснити електроживлення 2-х і більше електричних навантажень з різними напругами, то робиться певна кількість вторинних обмоток, які намотані на його осерді.

У первинній робочій обмотці електричного трансформатора відбувається перетворення електричної енергії в магнітну енергію, а у вторинній обмотці відбувається зворотний процес – магнітний потік наводь у вторинних обмотках електрорушійну силу. Електричний трансформатор складається з сталевого муздрамтеатру, який набирається зі спеціальних тонких смуг з електротехнічної сталі діелектричний ізольованих між собою, і робочих обмоток, що індуктивно-зв’язані між собою. Для посилення магнітної (індуктивної) зв’язку між робочими обмотками їх розміщують на феррімагнітном осерді.

За призначенням електричні трансформатори можна поділити: силові і спеціальні. Основні режими роботи електричних трансформаторів: режим холостого ходу, режим короткого замикання і режим номінального навантаження. Кожному з наведених основних режимів відповідають певні схеми заміщення, що дають можливість точно розрахувати певні параметри електричного трансформатора (коефіцієнт навантаження, коефіцієнт трансформації, ККД, втрати в міді і сталі). Як і у інших електричних систем змінного струму, у трансформатора також наявні свої характеристики, що залежать від реактивного і активного опору кінцевого споживача електроенергії.

Що ще можна сказати щодо застосування трансформаторів і їх опису. Робота електричного трансформатора заснована на взаємній індукції. Якщо одну з діючих обмоток силового трансформатора підключити до електричного джерела змінної напруги, то по цій робочій обмотці потече струм, що створить в сталевому муздрамтеатрі змінний електромагнітний потік. Даний електромагнітний потік, пов’язаний двома обмотками буде індукувати в обмотках електрорушійну силу. Оскільки в загальному випадку робочі обмотки можуть містити різну кількість витків, то величина індукованих в них напружень будуть різні. У тій обмотці, яка має більшу кількість витків, напруга буде більше, ніж в робочій обмотці, з меншою кількістю витків.

Що виникає в первинної робочій обмотці електрорушійна сила приблизно прирівнюється до прикладеному електричному напрузі і буде практично повністю його балансувати. До вторинної робочій обмотці трансформатора приєднується різні навантаження і споживачі електричної енергії. Вони будуть електричним навантаженням для силового трансформатора. При включенні навантаження в даній робочій обмотці під впливом наведеної ЕРС з’являється струм, а на її клемних висновках з’являється напруга, що в свою чергу буде відрізнятися від струму і напруги первинної робочої обмотки.

Тобто, в електричному трансформаторі здійснюється зміна певних параметрів: підводиться електроенергія до первинної робочій обмотці з електричної мережі з напругою і струмом перетворюється в електроенергію з іншим напругою і струмом. Слід врахувати, що трансформатор не можна підключати в електричну мережу постійного струму, оскільки при включенні електромагнітний потік в ньому не буде змінюватися в часі, і не буде індукувати електрорушійну силу в робочих обмотках. Результатом цього може бути надмірний перегрів первинної робочої обмотки і подальше її перегорання. На цьому і завершу тему – Застосування Трансформаторов. Опис Трансформатора.

Посилання на основну публікацію