Хвильова оптика

Хвильова оптика – розділ оптики, який досліджує поширення світла на основі його хвильової природи, розглядається світло, як електромагнітні хвилі, які мають усі наведені їх властивостями.

Хвильова оптика – розділ оптики, який досліджує поширення світла на основі його хвильової природи, тобто розглядає світло, як електромагнітні хвилі, які мають усі наведені їх властивостями.

Хвильова оптика вивчає такі процеси, як відображення, заломлення, інтерференція, дифракція, поляризація, ефект Доплера, дисперсія та інші.

Раніше виділялося дві паралельно еволюціонують і конкуруючі теорії сутності світла – корпускулярна і хвильова. Основоположником першої був Ньютон, другий – Гюйгенс.

Згідно з хвильової концепцією Гюйгенса світло є хвильовим рух частинок особливої середовища – ефіру, що заповнює весь простір.

З точки зору хвильової теорії світла, пояснюється факт заломлення світла при переході світла з одного прозорого діелектрика в інший (спостерігач бачить ложку в склянці води під деяким кутом зору як би зламаною або зігнутою). Світла з різною довжиною хвилі властива швидкість поширення в одному і тому ж діелектрику. Від того, що швидкість поширення змінюється, при вході в щільну середу промінь світла відхиляється від свого первісного напрямку, а якщо промінь не була монохромним, тобто складався з хвиль багатьох частот (квітів), то промінь кожної з частот відхиляється на різний кут і виходить поділ кольорів. Внаслідок цього людина бачить веселку.

В даний час вже не потребує доказів той факт, що світло є електромагнітними хвилями надзвичайно високої частоти. Довжини цих хвиль (у вакуумі) простягаються приблизно від 0,4 до 0,8 мікрометра, або від 4000 Å до 8000 Å (в оптиці часто довжину хвилі прийнято виражати в ангстремах; 1 Å = 10-10 м).

ПОДІЛИТИСЯ: