Відкриття електрона: конспект

30 квітня 1897 року прийнято вважати днем народження першої елементарної частки – електрона. В цей день Джозеф Джон Томсон (голова Каведишської лабораторії і член Лондонського королівського товариства) зачитав доленосний доповідь “Катодні промені” в Королівському інституті Великобританії. Дослідник заявив, що його тривалі експерименти з електричним розрядом у газі при низькому тиску закінчилися визначенням сутності катодних променів.

Вченим був встановлений питомий заряд q/m катодно-променевих частинок – “корпускул”, як він їх називав, по відхилення катодних променів в електричному і магнітному полях. На основі аналізу розрахованого числа з відомим на той час питомим зарядом одновалентного іона водню, методом непрямих умовиводів, він зробив висновок, що маса цих часток, що одержали надалі позначення часу “електрони”, істотно менше (більше ніж у тисячу разів) маси самого легкого іона водню.

Виявлення електрона в великій мірі допомогла попередня еволюція методики характеристики електричного розряду в газах і вдосконалення експериментального обладнання. Сам феномен світіння газу при пропусканні через нього електричного струму був відкритий і вивчений в 1838 році М. Фарадеєм. Через 20 років німецький фізик і натураліст Генріх Гейсслер (1815-1879) впаяв у скляну розрядну трубку пару металевих електродів і вивчив на ній світіння газів, обґрунтувавши, що колір світіння обумовлене природою газу. Суттєво вплинуло на осягнення розряду в розріджених газах відкриття манометра для знаходження значень низьких тисків газу (Р. Маклеод).

ПОДІЛИТИСЯ: