Тяговий електродвигун (скорочено ще ТЕД) являє собою електричну машину, яка призначена для здійснення руху різних транспортних засобів (таких як тепловози, електровози, електропоїзди, тролейбуси, трамваї, електромобілі, великовантажні автомобілі з електричним приводом, електроходи, танки і машини на гусеничному ходу з безпосередньою електричною передачею, самохідні крани, підйомно-транспортні машини, електрокари і т.д.).
Фундаментальне відміну тягового електродвигуна від звичайних електричних двигунів значної потужності полягає в певних умовах безпосереднього монтажу електромоторів і досить обмеженому посадковому місці для їх розташування. Це стало причиною для деякої специфіки їх пристрою і конструкцій (обмежена довжина і діаметри, спец- пристосування для кріплення, багатогранні станини і т.д.).
Тягові електродвигуни залізничного і міського транспорту, а також електричні двигуни мотороколес деяких різновидів автомобілів працюють у відносно суворих погодних умовах, в курному і вологому повітрі. Крім цього на відміну від електричних двигунів загального призначення тяговий електродвигун експлуатується в самих різних робочих режимах (наприклад, короткочасних, повторно-короткочасних з періодичними частими запусками), роботою з широким діапазоном зміни частоти ротора і навантаження по струму (припустимо, при відриві з місця ток перевищувати в 2 рази номінальний).
Крім цього тяговий електродвигун рудничних електровозів повинні повністю відповідати всім наявним вимогам, які ставляться до вибухозахищеного електричного обладнання. Унаслідок щодо важких умов своєї роботи і досить жорстких габаритних обмежень тягові електродвигуни відносять до електричних машин граничного застосування.
Тягові електродвигуни діляться по:
1) роду електричного струму (змінний чи постійний)
2) системі передачі зусилля (груповий і індивідуальний)
3) за типом (синхронні, асинхронні і ДПТ)
4) системі вентиляції (примусова і самовентиляція)
5) за способом харчування (від акумулятора або від контактної мережі)
6) типу підвішування ТЕД (опорно-рамне або опорно-осьовий)
7) по конструкції (обертові – лінійні і колекторні – безколекторні)
Тяговий електродвигун собою являє електромотор з безпосередньою передачею свого крутного моменту на наявної рушій самого транспортного засобу (гусеницю, колесо або гребний гвинт). Крім свого основного робочого режиму тягові електродвигуни також легко можуть функціонувати в зворотному режимі (тобто, реверс), і в режимі електрогенератора (якщо необхідно здійснити гальмування або рекуперацію).
Значним моментом також в застосування тягового електродвигуна є певна потреба в забезпеченні плавного запуску і гальмування електромотора, з метою необхідного режиму управління самої швидкістю електричного транспортного засобу. Спочатку управління силою електричного струму відбувається посредствам включення потужних опорів і зміни електричної схеми комутації силових електроланок.
Це робиться для того, що б уникнути марної навантаження і збільшити коефіцієнт корисної дії стали використовується імпульсний електричний струм, управління якого заміняла опору. З розвитком нових технологій почали широко застосовувати різні електронні схеми, які функціонували на базі обслуговуються мікропроцесорів. Для регулювання роботою таких електричних схем використовуються спеціальні контролери, які управляються самою людиною.