Електричний струм – це потік електричного заряду.
В електричних ланцюгах струм створюється, найчастіше, шляхом переміщення вільних зарядів в провіднику. Електричний струм також може існувати в рідинах, де вільними носіями зарядів є іони. Такими рідинами є електроліти і розплави речовин. Струм в плазмі здійснюється як іонами, так і електронами. Крім цього можливий струм переносу, наприклад, в вакуумі, і струм в напівпровідниках.
В системі СІ одиниця вимірювання електричного струму Ампер (А). Позначається латинською буквою I. Ця величина характеризує швидкість зміни заряду в перерізі вимірюваного потоку. Один Ампер сили струму – це така величина, при якій за одну секунду часу через перетин потоку проходить кількість електрики в один Кулон (Кл).
Пристрій, за допомогою якого вимірюють величину електричного струму, називається – амперметром.
Електричний струм супроводжується насамперед магнітними явищами, а також нагріванням провідників.
Залежно від того, як електричний струм змінюється в часі, розрізняють прямий (постійний) струм, який не змінюється за величиною і напрямком протягом часу, і змінний струм, який з плином часу змінюється за величиною і/або напрямком. У свою чергу, в залежності від того, як з плином часу змінюється струм розрізняють:
- струми, що чередуються (періодичні, синусоїдальні і інші струми);
- імпульсні (немає періодичності, чергування).
Хімічні джерела струму – це джерела прямого (постійного) струму, а промислова електрична мережа, яка використовується також в побуті – це змінний періодичний синусоїдальний струм однієї частоти струму (коливань).