Контур заземлення

Для приватного будинку або дачі ту чи іншу заземлюючих пристроїв цілком можна зробити самостійно. Давайте прикинемо що для цього знадобиться і скільки часу займе.

Почнемо з того, що основною характеристикою системи заземлення, яка визначає її ефективність є опір. Щодо його значення дискутують багато, посилаючись на різні нормативні документи. Ми цього робити не буде, а назвемо величину 8-10 Ом, тим більше, що для приватного будинку опір вторинного заземлення, яким є наш контур, ПУЕ начебто і не нормує.

Теоретики можуть відвідати відповідні форуми і витратити не одну годину, вивчаючи різні коментарі та думки, а прагматикам, які бажають своїми руками зробити і підключити заземлення слід врахувати:

Розглянуті тут системи заземлення самі по собі захист від ураження електричним струмом не гарантують. Тому підключення електроспоживачів, які потребують заземлення слід проводити через УЗО.

Тому ефективність будь-якого заземлювача полягає в його здатності забезпечити умови для спрацювання пристрою захисту (як раз на це впливає опір контуру).

Опір це залежить від типу грунту, пори року, вологості, кліматичної зони і ін.

Таким чином, без серйозних розрахунків і вимірів сказати що за система у вас вийде не можна. Саме тому рекомендується для приватного будинку або дачі виготовляти контур заземлення по “класичної” трикутної схемою, яка підходить практично для будь-яких умов експлуатації.

Типова схема контуру заземлення наведена на рис.1.

Контур заземлення для приватного будинку
тут:

Глибинний заземлювач (сталевий куточок 50х50х5 мм).
Горизонтальний заземлитель (смугова сталь 40х4 мм).
Заземлювальний провідник (кругла сталь перетином 10 мм 2.
Порядок виконання робіт:

по контуру горизонтального заземлювача риється траншея,
забиваються вертикальні заземлювачі,
до них приварюється (зварене з’єднання обов’язково) горизонтальна смуга і заземлюючий провідник.
Якщо заземлювальний провідник не вдається прокласти безпосередньо до будинку (щита), то до нього кріплять мідний дріт перерізом не менше 10 мм2.

Для виготовлення не можна користуватися арматуру – вона швидше іржавіє і розподіл струмів в ній зовсім інше, всі з’єднання, в тому числі зварні слід захистити від вологи.

Трикутник, до речі, робити зовсім не обов’язково, вертикальні заземлитель можна розташувати як завгодно, але в будь-якому випадку обсяг робіт належить чимала, крім того термін служби контуру з чорного металу з корозію складе 5-10 років.

КОМПЛЕКТ ГЛИБИННИХ заземлювачів

Очевидно, що чим глибше в землю – тим електричний опір ґрунту нижче. Тому альтернативою контуру може виявитися глибинний заземлювач – комплект сталевих труб, оцинкованих або обміднений методом, що гарантує захист від корозії на десятиліття. З’єднуються вони між собою різьбовими або самозапрессовивающіміся муфтами (втулками) і забиваються на потрібну глибину вручну кувалдою або виброударной інструментом.

Переваги застосування такого комплекту заземлення очевидні: довгий термін служби, простота установки, компактність. Однак на кам’янистих грунтах з цілком очевидних причин його не побачиш, та й потрапити за законом підлості на випадковий одиночний валун теж прикро.

Однак, варіант цей досить привабливий, оскільки, заглубив заземлитель метрів на 10-20 ми отримаємо дуже непогані і стабільні параметри нашої системи заземлення.

Останнє питання – на скільки заглиблювати заземлювачі (одиночні з комплекту або в складі контуру). Повторюся – точну відповідь можна отримати лише після ряду розрахунків, однак відносну оцінку можна дати за деякими непрямими ознаками.

...
ПОДІЛИТИСЯ: