Гідроенергетичні ресурси

Механічну енергію води людина використовує здавна. В даний час на частку гідроелектростанцій в Бразилії, Канаді, Марокко, Норвегії, Шрі -Ланці доводиться 70-100 відсотків всієї електроенергії. Проте в цілому частка гідроенергії у світовому виробництві невелика, близько 2 відсотків. Ресурси гідроенергії використовуються приблизно на 13 відсотків, а встановлена потужність, всіх гідроелектростанцій 350 000 мегават. Загальні гідроенергетичні ресурси величезні – 9800 кіловат- годин на рік. З них доводиться (у відсотках): на Азію 27 (використовується 7,5), Африку 21 (1,5), Північну Америку 15 (30,5), Південну Америку 17 (5,6), Європу 7 (52,9), Океанію 2 (14).

У деяких країнах (наприклад, у Швеції) гідроелектростанцій більше не будують, річки використовуються в наукових рекреаційних цілях. Але в багатьох країнах ведеться велика гідротехнічне будівництво. На Міжнародному конгресі з проблем будівництва гребель в 1968 році було встановлено число великих споруд – 10 тисяч. Не враховано ще мільйони невеликих гребель і загат на всіх обжитих материках. Так, наприклад, в Індії греблі споруджені на всіх великих і малих річках. В Африці, в басейні річки Лімпопо споруджується понад 460 гребель. Під греблі, водосховища, штучні озера зайнята величезна площа (у квадратних кілометрах): гребель в басейні річки Лімпопо 209, озер Вольта, Кариба, Насер, Кенджі (Африка) 20303, найбільших водосховищ Канади 115500, водосховищ Індії 12 тисяч.

Ставлення людини до будівництва гребель змінюється. Безперечно, гідротехнічні споруди буквально рятують мешканців значних територій від катастрофічних паводків, селей, сезонного безводдя. Але під великими водосховищами рівнинних річок навчань ховаються найродючіші землі, заливні луки, пасовища. Так, в результаті споруд штучного озера Каріба переселилися 57 тисяч осіб, озера Вольта – 80 тисяч чоловік, Асуанської греблі – 100 тисяч чоловік.

Водосховища впливають на рівень грунтових вод, викликають засолення грунтів і знижують їх родючість. Так, в Пакистані щорічні втрати родючих земель досягають 24 тисяч гектарів, в Перу засолоняются кожен десятий гектар сільськогосподарських угідь. Засолення грунтів відзначається в долині річки Гільменд в Афганістані, в долині Інду в Індії, на півночі Мексики, в штаті Каліфорнія в США, в басейні річок Тигру і Євфрату в Сирії та Іраку. У справою по світу щорічно втрачається 200-300 тисяч гектарів зрошуваних земель. Проте 25 мільйонів гектарів, зайнятих солончаками, колись були родючими.

Відомі випадки, коли великі маси води водосховищ спровокували землетрусу. (Як правило, глибина водосховищ досягала 100 метрів).
Не менш грізні, хоча і не так раптові інші зміни. Прикладом може служити озеро Вольта в Гані. Це один з найбільших у світі штучних водойм: берегова лінія 4800 кілометрів, довжина 402, а ширина 32 кілометри, площа 8500 квадратних кілометрів, ємність 165 кубічних кілометрів. При заповненні в озеро потрапило багато наносів; в результаті в сезон дощів і в період цвітіння водоростей шар прозорої води не перевищує 10 сантиметрів. На 1 / 3 скоротився вилов риби, на мілководді розмножився молюск, який переносить шистоматоз крові, почастішали захворювання.

ПОДІЛИТИСЯ: