Фактори, що визначають профілактику шуму

 

Для профілактики шуму необхідно знати основні фактори, що визначають його вплив на організм людини: близькість джерела шуму, інтенсивність шуму, тривалість впливу, обмеженість простору, в якому діє шум.

Тривала дія шуму викликає складний симптоматичний комплекс функціональних і органічних змін в організмі (і не тільки органу слуху).

Вплив тривалого шуму на ЦНС проявляється в уповільненні всіх нервових реакцій, скороченні часу активної уваги, зниженні працездатності.

Після тривалої дії шуму змінюється ритм дихання, ритм серцевих скорочень, виникає посилення тонусу судинної системи, що призводить до підвищення систолічного і діастолі-

чеського рівня кров’яного тиску. Змінюється рухова і секреторна діяльність шлунково-кишкового тракту, спостерігається гіперсекреція окремих залоз внутрішньої секреції. Має місце підвищення пітливості. Відзначається пригнічення психічних функцій, особливо пам’яті.

Специфічне дію надає шум на функції органу слуху. Вухо, як і всі органи чуття, здатне адаптуватися до шуму. При цьому під дією шуму поріг чутності підвищується на 10-15 дБ. Після припинення шумового впливу нормальне значення порога чутності відновлюється тільки через 3-5 хвилин. При високому рівні інтенсивності шуму (80-90 дБ) його стомлююче дію різко посилюється. Однією з форм розладу функції органу слуху, пов’язаної з тривалим впливом шуму, є туговухість (табл. 3.2).

Сильний вплив як на фізичне, так і на психологічний стан людини надає рок-музика. Сучасна рок-музика створює шум в діапазонах від 10 Гц до 80 кГц. Експериментально встановлено, що якщо основний ритм, що задається ударними інструментами, має частоту 1,5 Гц і має потужне музичний супровід на частотах 15-30 Гц, то у людини настає сильне збудження. При ритмі з частотою 2 Гц при такому ж супроводі людина впадає в стан, близький до наркотичного сп’яніння. На рок-концертах інтенсивність звуку може перевищувати 120 дБ, хоча людське вухо налаштоване найбільш сприятливо на середню інтенсивність 55 дБ. При цьому можуть виникати контузії звуком, звукові «опіки», втрата слуху і пам’яті.

Шум надає шкідливий вплив і на орган зору. Так, тривалий вплив виробничого шуму на людину, що знаходиться в затемненому приміщенні, призводить до помітного зниження активності сітківки ока, від якої залежить робота очного нерва, а отже, і гострота зору.

Захист від шуму досить складна. Це пов’язано з тим, що внаслідок порівняно великої довжини хвилі звук огинає перешкоди (дифракція) і звукова тінь не утворюється (рис. 3.5).

Крім того, багато матеріалів, що застосовуються в будівництві та техніці, мають недостатньо високий коефіцієнт поглинання звуку.

Ці особливості вимагають спеціальних засобів боротьби з шумами, до яких відносяться придушення шумів, що виникають в самому джерелі, використання глушників, застосування пружних підвісів, звукоізолюючих матеріалів, усунення щілин і т.п.

Для боротьби з шумами, проникаючими в житлові приміщення, велике значення мають правильне планування розташування будівель, облік троянди вітрів, створення захисних зон, у тому числі і рослинних. Рослини – хороший гаситель шуму. Дерева і чагарники можуть знижувати рівень інтенсивності на 5-20 дБ. Ефективні зелені смуги між тротуаром і бруківці. Найкраще шум гасять липи і їли. Будинки, що знаходяться позаду високого хвойного заслону, можуть бути позбавлені від шумів вулиці майже повністю.

Боротьба з шумом не припускав створення абсолютної тиші, оскільки при тривалій відсутності слухових відчуттів у людини можуть виникнути розлади психіки. Абсолютна тиша і тривалий підвищений шум однаково протиприродні для людини.

Посилання на основну публікацію