Електроніка та робототехніка в СРСР

Величезний вплив на вигляд світової цивілізації надали досягнення в галузі електроніки. Найбільше прикладне значення мало винахід ЕОМ – електронно-обчислювальних машин, тобто комп’ютерів.

Перші ЕОМ з’явилися після Другої світової війни. У них використовувалися такі ж діоди і тріоди, як в лампових радіоприймачах. Одна з таких машин, побудованих в США в 1946 р, ЕНІАК, важила 30 т і займала площу 150 кв. м, в ній було використано 18 тис. електронних ламп. Але, незважаючи на величезні розміри, на ній можна було проводити лише прості обчислення, доступні нині кожному власнику вбудованого в мобільний телефон калькулятора. Друге покоління ЕОМ було створено після винаходу транзисторів (напівпровідників) наприкінці 1940-х рр., Які замінили електронні лампи. Транзистори знайшли широке застосування в побутовій електроніці (радіоприймачах, телевізорах, магнітофонах), з їх мініатюризацією вдалося збільшити обсяги пам’яті та швидкість ЕОМ.

Третє покоління ЕОМ розвинулося після створення так званих інтегральних схем, плат, на яких розміщувалося в 1960-і рр. кілька десятків компонентів, перетворюючих і обробляють інформацію. З вдосконаленням технології в 1970-і рр. на одній платі можна було помістити десятки тисяч компонентів. ЕОМ на інтегральних схемах включали в себе мільйони напівпровідників, їх швидкодія досягло 100 млн операцій за секунду.

Четверте покоління ЕОМ було створено з винаходом в 1971 р мікропроцесора на кремнієвому кристалі – чіпі, розміром менше 1 кв. см, заменяющем тисячі напівпровідників. Один такий кристал міг зберігати до 5 млн біт інформації, що дозволило перейти до створення портативних комп’ютерів, призначених для індивідуальних користувачів.

Сучасні ЕОМ здатні сприймати і відтворювати не тільки числову інформацію, а й знімки, графіки, мовні сигнали, вести діалог з людиною на базі закладеного програмного забезпечення.

Повсюдне поширення комп’ютерів, створення у фірмах, промислових, комерційних, наукових центрах, державних структурах банків даних комп’ютеризованої інформації забезпечило нові можливості зв’язку – створення локальних, а потім і глобальних комп’ютерних мереж зв’язку. Найвідомішою з них є Інтернет. Вони дозволяють практично моментально одержувати і передавати будь-яку інформацію, вести двосторонні та багатосторонні діалоги з іншими користувачами комп’ютерів.

Передбачається, що майбутнє покоління комп’ютерів буде мати в якості матеріального носія пам’яті вже не кристали, а молекули полімерного або біологічно активної речовини (біочіпи), що поставить у практичну площину створення штучного інтелекту, здатного до самопрограмування.

З початку 1960-х рр. розвиток комп’ютерних технологій дозволило розпочати створення промислових роботів, число яких до початку XXI ст. у світі досягла 720 тис. Велика їх частина припадає на

Японію, США та Німеччину. Поширення робототехніки розкрило величезні можливості вдосконалення виробничого процесу. Оскільки функції найманого працівника, завдяки конвеєрному виробництву, звелися до послідовного виконання найпростіших операцій, то з удосконаленням техніки жива праця почав витіснятися машинним. Уже в 1970-е гт. стали повсюдно впроваджуватися верстати з ЧПУ (числовим програмним управлінням). У 1980-і ГТ. настало десятиліття верстатів, керованих комп’ютерами. Зі створенням локальних (охоплюють підприємство, виробничий комплекс) комп’ютерних мереж виникли системи автоматичного проектування, технологічної підготовки та управління виробництвом (SAD / SAM). До початку XXI ст. вони застосовувалися на 65% заводів машинобудівного комплексу США (в інших країнах Заходу вони отримали менше поширення).

Роботизація в сучасних умовах поки не стала повсюдною, але в принципі в поєднанні з впровадженням комп’ютерів вона знаменує корінний перелом у ставленні людини до навколишнього його дійсності. Всі попередні технічні удосконалення збільшували лише фізичну силу людини. Масове, конвеєрне виробництво робило працівників придатком машини, виконуючим найпростіші функції. Комп’ютери ж являють собою інструмент, множать мускульні, а інтелектуальні можливості людини, що створює передумови ще більшого прискорення темпів технічного прогресу.

Науково-технічний прогрес не тільки змінив умови побуту, відпочинку людей, а й позначився на всьому вигляді сучасного суспільства, його проблеми, тенденції розвитку.

Посилання на основну публікацію