Електрика в побуті

Електрична напруга може коливатися в досить широких межах (в залежності від різних факторів). Ті люди, які хоч трохи знайомі з роботою електричних мереж, напевно знають про те, що чим віддаленого розташовується об’єкт споживання електроенергії (наприклад, Ваш будинок або дачну ділянку) від живиться її трансформаторної електропідстанції, отже, тим більше буде падіння напруги.

Якщо лінія електропередач має велику відстань, а споживачів електроенергії багато, то біля самої електропідстанції напруга буде набагато вище номінального значення, ну, а на другому кінці лінії електрична напруга буде надто заниженими. І в першому і по-другому випадку для більшості електрообладнання як занижене, так і підвищений мережеве напруга дуже небезпечно. Багато електричні пристрої в кращому випадку просто не будуть включатися, а в гіршому – можуть вийти з ладу і навіть бути причиною пожежі. Допомогти в подібних випадках можуть тільки електричні пристрої, які здатні регулювати і стабілізувати напругу (стабілізатори напруги).

Давайте з Вами розібратися, як слід правильно вибирати електричний стабілізатор змінної напруги, на яку саме потужність потрібно брати стабілізатор, щоб не переплачувати за нього і за споживані кіловати електроенергії, і щоб він працював досить надійно. Отже, спочатку слід визначитися – які взагалі буваю електричні стабілізатори змінної напруги (за принципом роботи). В основному всі стабілізатори змінної напруги працюють, в загальних рисах, однаково.

Залежно від напруги, електротехнічна або електронна начинка самого стабілізатора напруги стежить і регулює витки силового трансформатора, тим самим регулюючи вихідна напруга. Можна виділити три основні різновиди електричних стабілізаторів змінної напруги (за принципом регулювання напруги): сервоприводні стабілізатори, релейні стабілізатори та електронні стабілізатори.

1) Сервопривідні стабілізатори – регулювання напруги на виході здійснюється за рахунок зміни кількості задіяних витків на силовому трансформаторі стабілізатора. Механізмом виконання в такому стабілізаторі служить невеликий двигун з сервоприводом, який переміщує бігунок за наявними витків силового електричного трансформатора. До переваг такого типу стабілізатора відноситься доступна ціна. Недолік – слабка надійність роботи і стабілізації.

2) Релейні стабілізатори – виконавчим комутуючого пристрою є вузол потужних реле, які здійснюють перемикання витків обмотки силового електричного трансформатора. До переваг даних стабілізаторів напруги можна віднести відносно невисоку ціну. Але оскільки в них також присутні механічні частини силового реле, то і надійність невисока.

3) Електронні стабілізатори – виконавчим механізмом стабілізації змінної напруги є електронні силові тиристорні і сімісторних ключі, що керуються спеціальної схемою. Перевагами даного типу електричних стабілізаторів є: хороша надійність, відмінну швидкодію, абсолютно безшумну роботу. До недоліків віднесемо високу вартість.

Тепер давайте з’ясуємо, яку потужність може витримати електричний стабілізатор змінної напруги. Для вірного розрахунку нам потрібно враховувати повну електричну потужність приладів. Повна потужність складається з реактивної і активної енергії. Якщо на електроприладах вказують потужність в Ватах, це активна потужність. При розрахунку електричної потужності стабілізатора змінної напруги слід враховувати наявність електричних двигунів. Електричні двигуни в початковий момент запуску тягнуть в 3-7 разів більшу силу струму, ніж в номінальному режимі роботи. Це ставитися до насосів, компресорів, холодильників і т.д.

Також важливою дрібницею є облік дійсний коефіцієнт трансформації. Якщо мережеве напруга знизилася на 20%, то і електрична потужність стабілізатора змінної напруги знизиться на 20%. Тому, купувати стабілізатор змінної напруги прямо впритул не слід (потрібен запас в 20-30%). Підключати стабілізатор найкраще після електролічильника (якщо розрахований на стабілізацію всього будинку).

Посилання на основну публікацію