Електричний струм

Електричний струм – спрямований рух електрично заряджених частинок під впливом електричного поля.

Цими частинками є: в провідниках – електрони, в напівпровідниках – електрони і дірки (електронно-діркова провідність), в електролітах – іони (катіони і аніони). Струм характеризується силою струму, яка в системі СІ вимірюється в амперах (А). За напрямок струму прийнято вважати напрямок переміщення позитивно заряджених частинок.

Існуючи постійний і змінний електричний струм. Різниця полягає в тому, що постійний струм протікає по провідникам і напівпровідників, не змінюючи свого напрямку і величини. Змінний же струм постійно, з певною періодичністю, змінює як свій напрямок, так і свою величину (від нуля до максимуму і назад). Тобто в змінному струмі електрони по багато разів змінюють напрямок свого упорядкованого руху. Наприклад, в розетці струм змінний, а в батарейці – постійний.

Властивості електрики люди спостерігали ще в глибоку давнину, коли бурштин, потертий об вовну, притягував до себе легкі предмети. До речі слово електрон – це грецька назва бурштину. В кінці XVI століття англієць Джильберт, досліджуючи це явище, з’ясував, що такими властивостями володіє не тільки бурштин, а й деякі інші речовини.

Електричний струм широко використовується в різних галузях. В енергетиці – для передачі енергії на відстань. У медицині – в реанімації, при лікуванні психічних захворювань, для електрофорезу (застосовується в фізіотерапії) і ін.

Посилання на основну публікацію