Атомна бомба «Малюк»

Рано вранці 16 липня 1945 американський фізик Роберт Оппенгеймер, спостерігаючи вибух першої в світі атомної бомби в пустелі Аламогородо (штат Нью-Мехіко), згадав рядок «Бхагавад-гіти»: «Я – Смерть, руйнівник світів». Оппенгеймер був науковим керівником «Манхеттенського проекту» – програми створення першого ядерної зброї, осущественной під час Другої світової війни.

Вибух ядерної бомби – результат реакції ядерного ділення, або ядерного синтезу, або комбінації обох процесів. В атомній бомбі зазвичай відбувається ланцюгова реакція розподілу, в якій деякі ізотопи урану або плутонію розщеплюються на більш легкі ядра, вивільняючи нейтрони і виділяючи енергію. Частина руйнівної сили термоядерної (або водневої) бомби створюється реакцією синтезу. Зокрема, при дуже високих температурах ізотопи водню зливаються в більш важкі елементи, виділяючи енергію. Такі високі температури досягаються при вибуху атомної бомби, який стискає і розігріває термоядерна пальне.

«Малюк» – таке було кодове ім’я атомної бомби, скинутої на японське місто Хіросіму 6 серпня 1945 з бомбардувальника В-29 «Енола Гей», пілотував полковником Полом Тіббетс. Довжина «Малюка» становила близько 3 м, і в ньому містилося близько 64 кг збагаченого урану. Після скидання бомби з літака для визначення її висоти використовувалися чотири радіовисотомір. Для найбільшого руйнівної дії бомба повинна була вибухнути на висоті 580 м. Коли два з чотирьох висотомірів послали сигнал, що бомба знаходиться на потрібній висоті, вибухнув кордітовий заряд. Він вистрілив однієї масою урану-235 в іншу масу, породивши самопідтримується ядерну реакцію. Після вибуху Тіббетс згадував «страшне хмара, … скипати, розплющуються в жахливий і неймовірно високий гриб». В результаті вибуху загинуло 140 000 чоловік! Приблизно половина померла відразу, решта – трохи пізніше, внаслідок опромінення. Оппенгеймер пізніше зауважив: «Глибокі явища науки виявляються не тому, що вони корисні, а тому, що виникає можливість їх відкрити».

Посилання на основну публікацію