Акомодація

При характеристиці зору людини застосовують термін – відстань найкращого зору. Під ним розуміють таку дистанцію між об’єктом і оком, при якій комфортніше всього (без зайвої напруги) оглядати складові об’єкта (наприклад, читати дрібний текст). Ця дистанція у здорового ока становить приблизно 25 см (рисунок a). При розладі в роботі ока зображення віддалених об’єктів у разі ненапруженого очі можуть потрапляти або перед сітківкою (b), у цьому випадку діагностують – короткозорість. Коли зображення потрапляє за сітківку (c) – далекозорість. Відстань найкращого зору у короткозорого ока менше, а у дальнозоркого більше, ніж у здорового ока.

Для корекції порушень зору широко застосовуються окуляри. Для дальнозоркого очі потрібні окуляри з позитивною оптичною силою (збираючі лінзи), для короткозорого – з негативною оптичною силою (розсіюючі лінзи). Для споглядання віддалених об’єктів оптична сила лінз повинна бути такою, щоб паралельні пучки фокусувалися на сітківці ока.

Головна специфічна риса очі як оптичного інструмента полягає в умінні мимоволі змінювати оптичну силу очної оптики в залежності від місця розташування об’єкта. Описане пристосування ока до зміни місця розташування розглянутого об’єкта називають акомодацією.

Область акомодації ока можна визначити положення двох точок: дальня точка акомодації зумовлюється місцем розташування об’єкта, зображення якого формується на сітківці при розслабленій очної м’язі. У здорової очі дальня точка акомодації розташована в нескінченності.

Ближня точка акомодації – відстань від об’єкта до ока при максимальній напрузі очної м’язи. Дистанція до ближньої точки у здорового ока становить 10 – 20 см від нього. З віком ця дистанція зростає.

ПОДІЛИТИСЯ: