Розвиток спритності

Розвиток спритності складається з виховання здатності освоювати координаційно складні рухові дії, перебудовувати рухову діяльність відповідно до вимог раптово мінливої ​​обстановки. Істотне значення при цьому має вдосконалення здатності точно сприймати і відтворювати руху в просторі і часі ( «почуття простору», «почуття часу»), підтримувати рівновагу, раціонально чергувати напруження і розслаблення, а також інших здібностей.

Основний шлях виховання спритності – оволодіння новими різноманітними рухами, що призводить до збільшення запасів рухових навичок і позитивно позначається на функціональних можливостях рухового аналізатора.

Вправи для розвитку спритності

При вихованні спритності як здатності опановувати нові рухами можуть бути використані будь-які вправи, що включають елемент новизни. У міру автоматизації досвіду значення цих вправ як засобу виховання спритності зменшується. Для виховання спритності рекомендуються вправи, пов’язані з миттєвим реагуванням на раптово мінливу обстановку (спортивні та рухливі ігри, стрибки з певними завданнями, єдиноборства та ін.).

Вправи для розвитку спритності швидко ведуть до стомлення. У той же час їх виконання вимагає великої чіткості м’язових відчуттів і дає малий ефект при наступив втомі. Тому інтервал відпочинку повинен бути достатнім для відносно повного відновлення, а самі вправи бажано виконувати, коли немає значного стомлення від попередньої навантаження.

Методика розвитку спритності

Зміна навантажень, спрямованих на розвиток спритності, йде по шляху підвищення координаційних труднощів. У процесі виховання спритності використовуються різноманітні методичні прийоми: застосування незвичайних вихідних положень; дзеркальне виконання вправ; зміна швидкості і темпу рухів; зміна просторових кордонів, в яких виконуються вправи; зміна способів виконання вправ; зміна протидії займаються при групових або парних вправах; виконання знайомих рухів у невідомих заздалегідь поєднаннях і ін. В цих тренуваннях основне навантаження падає на ЦНС.

ПОДІЛИТИСЯ: