Звичайна облігація

Звичайна облігація – довгий папір, яка не може бути конвертована в інший вид цінного паперу, але можливо її дострокове погашення за допомогою викупу з боку підприємства-емітента.

Звичайна облігація – боргове зобов’язання, в ролі емітента якого виступає будь-яка компанія, що має право випуску таких паперів, або держава. Даний актив встановлює зобов’язання підприємства (держави) своєчасно погашати номінальну вартість активу і в термін виплачувати відсотки (купони) по облігації.

Звичайна облігація – ринковий актив, який випускається для рефінансування вже наявних у емітента заборгованостей, а також з метою залучення додаткових ресурсів, використовуваних на вирішення певних інвестиційних задач.

Звичайна облігація: сутність, властивості, характеристики

Особливість звичайних облігацій – неможливість конвертації в акції. З іншого боку, підприємство-емітент може достроково погасити борговий папір. Тримач звичайної облігації зберігає актив до дати погашення і отримує належну прибуток. Звичайна облігація (при бажанні) може бути продана за ринковою вартістю. Остання буде залежати від декількох факторів – періоду часу до терміну погашення, накопиченого прибутку по купону, а також розміру ставки відсотка.

Звичайна облігація має властивості, багато в чому схожими зі стандартною боргової папером. До них можна віднести:

– наявність кінцевої дати (терміну) дії. При випуску активу емітент прописує дату, коли актив може бути погашений. В цей день підприємство може викупити боргові папери у інвестора, передавши йому номінальну вартість активу. Найбільш поширений період дії облігації – від року до п’яти років (для середньострокових паперів) і від п’яти років (для довгострокових активів). У ряді випадків звичайна облігація може бути викуплена підприємством-емітентом до завершення терміну (це повинно бути обумовлено в умови випуску);

– вчинення платежів за борговими паперами – зобов’язання підприємства-емітента. В даному випадку актив має кардинальна відмінність від акцій, де компанія не зобов’язана розплачуватися з інвесторами. Виплати по акціях, як правило, відбуваються після відповідного рішення ради директорів. Останній, в свою чергу, може їх заблокувати. Що стосується несвоєчасної виплати відсотків по облігаціях, то в цьому випадку емітент оголошує дефолт. При цьому власники звичайних облігацій можуть вимагати повернення вкладених коштів через судові інстанції;

– обсяг і періодичність платежів за борговим папері емітент визначає на етапі випуску. Величина прибутку емітента виражається в процентному відношенні від номінальної (номінальної) ціни облігації і відображає її прибутковість за рік;

– при ліквідації (банкрутство, припинення діяльності) організації-емітента власники звичайних облігацій мають пріоритетне право отримання платежів за борговими паперами. При цьому підприємство зобов’язується спочатку розрахуватися з власниками облігацій, а вже після – з акціонерами. У разі нестачі коштів для здійснення розрахунків з власниками паперів емітент змушений розпродавати активи (майно). У практиці відомо багато випадків, коли після продажу майна і розрахунку з утримувачами облігацій у підприємства-емітента просто не залишалося коштів для покриття заборгованості перед власниками акцій;

– власники звичайних облігацій не беруть участі в процесі управління підприємством.

До основних характеристик звичайних облігацій варто віднести:

1. Номінал. Цей параметр є ціну, по якій борговий папір повинна бути погашена. Іншими словами, саме цю суму підприємство-емітент передає інвестору в разі викупу облігації. У сучасній практиці більшість традиційних боргових паперів має невеликий номінал – 1000 грн.

2. Дата покриття (погашення) – число, в яке звичайна облігація повинна бути погашена, тобто коли емітент здійснює викуп своєї цінного паперу. У ситуації зі звичайною боргової папером можливе укладання договору оферти, коли викуп може відбуватися до дня погашення (раніше терміну).

3. Ринкова вартість. Важливо розуміти, що реальна (ринкова) ціна активу часто вище (або нижче) номінальної вартості. Наприклад, якщо 100% вартості активу – це 1000 грн, то 103% – це 1030 грн. Вартість боргового паперу на ринку може постійно змінюватися з урахуванням коливання ринкових умов, рівнів пропозиції або попиту з боку учасників ринку. Як правило, діапазон змін знаходиться в межах між 95 і 105% від номінальної вартості. Але це лише середні параметри. Якщо виникає ризик несвоєчасних виплат по купону, то вартість облігації може обвалитися багато нижче номіналу.

4. Купон – обсяг коштів, які підприємство-емітент періодично переводить по боргової папері. Виражається купонна ставка (як і ринкова ціна) в процентах. Наприклад, якщо номінальна ціна звичайної облігації – 1000 грн, розмір купона – 12%.

...
ПОДІЛИТИСЯ: