Зобов’язання боргове

Боргове зобов’язання (іншими словами, розписка) – це документ, який засвідчує, що позичальник отримав від кредитора певну суму грошей. Документ гарантує кредитору законне право вимагати повернення грошових коштів з позичальника після закінчення періоду співпраці. Якщо величина позики перевищує МРОТ десятикратно, оформлення боргової розписки обов’язково.

Боргова розписка: аспекти оформлення

Не існує встановленої форми боргової розписки. Також не обов’язково завіряти розписку у нотаріуса, так як вона і без того має юридичну силу. Звернення до нотаріуса доцільно, коли є сумніви в платоспроможності позичальника – завірена розписка дає можливість прискорити судовий процес у разі, якщо позичальник не буде платити борг.

Незважаючи на вільну форму складання, є ряд даних, які обов’язково повинні фігурувати в документі:

Реквізити платника, а саме його ПІБ, паспортні дані, адреси прописки і проживання.

Термін повернення позикової суми.

Величина позикової суми, а також отримані кредитором в якості забезпечення речі.

Величина процентної ставки по позиці.

Спосіб стягнення, який кредитор зможе застосувати в разі невиплати кредиту (пені, штрафи).

Реквізити поручителя при наявності такого.

Під борговим зобов’язанням позичальник повинен поставити свій підпис і розшифрувати її. Щоб позичальник не зміг оскаржити юридичну силу документа, рекомендується попросити розписатися двох свідків. Важливий і такий момент: боргове зобов’язання має бути рукописним, а не надрукованим на комп’ютері – тоді при необхідності буде можливість організувати почеркознавчу експертизу.

При погашенні позики боргове зобов’язання повертається платнику. Крім того, кредитор повинен надати нову розписку, що засвідчує, що кредит був погашений вчасно, або зробити відповідну позначку на повернутому документі. Якщо ж позичальник не виплачує, кредитор звертається до Арбітражного суду.

Боргові зобов’язання держави

Державні боргові зобов’язання являють собою цінні папери, що підтверджують запозичення урядом. До зовнішнього кредитування держава звертається, як правило, при наявності дефіциту бюджету. Сума державного кредиту може виражатися як в національній, так і в іноземній валюті.

Існують різні види державних зобов’язань в залежності від форми запозичення:

Кредитні угоди з урядами інших держав і міжнародними фондами. До числа найбільших кредиторів зараховують Міжнародний валютний фонд, Групу Світового Банку. Формуються такі фонди за рахунок внесків країн-донорів, найважливішим з яких вважається США.

Цінні папери, випущені органами державного управління. Емісія цінних паперів здійснюється не тільки з метою позбутися від дефіциту бюджету, а й для залучення коштів для фінансування інфраструктурних проектів та національних програм. До державних цінних паперів зараховуються короткострокові векселі, виписані державними органами, державні облігації (в тому числі і цільові), казначейські зобов’язання.

Договору про поручительство на користь третіх осіб.

Переоформлення боргів приватних осіб і підприємств і визнання їх державним боргом.

Угоди про зміну умов погашення існуючих кредитів.

Державні боргові зобов’язання також є короткостроковими і довгостроковими, однак, за загальним правилом термін погашення позики не повинен перевищувати 30 років.

...
ПОДІЛИТИСЯ: