Знецінення грошей

Поняття грошей має масу визначень, причому як наукових, так і народних. Поки гроші випускаються, вони будуть мати на увазі під собою експлуатацію чужої праці. Завжди знайдеться той, хто захоче віддати свій час, вміння і навички за енну кількість грошових знаків. Але трапляється так, що вчорашнє стан, накопичене за довгі роки, сьогодні не варто і коробка сірників. Через заплутаних міжнародних кредитно-фінансових відносин в деяких країнах настає знецінення грошей, іменоване по-різному: інфляцією, дефолтом, гіперінфляцією та стагнацією. Назва знецінення залежить від ступеня цього процесу.

Про інфляцію

Люба валюта з часом втрачає свою колишню купівельну спроможність. Перша причина – це Ямайська світова валютна система, яка діє в цій момент часу і являє собою процес регулювання цінності різних валют і їх співвідношення. У світі зараз «працює» так званий плаваючий валютний курс. Друга причина – багаторазове падіння валюти з плином часу і неминучість цього процесу. Наприклад, американський долар за останні п’ять років зазнав багаторазове падіння.

Говорячи про інфляцію, мають на увазі поступове знецінення грошей, але цей процес звернемо. Зростання цінності грошових одиниць носить назву «дефляція», і це теж негативне явище з точки зору економіки країни. У механізмі обох явищ немає нічого складного. Чим більше зростає економіка, тим більше грошей стає в обороті, відповідно, збільшується число цінностей з споживчої доступністю. Це – двигун до подальшого розвитку. Норма – 2-3% щорічної інфляції.

Про гіперінфляцію

Поки світові валюти підтримувалися золотом, курси були більш-менш стабільними. Депресії і кризові моменти теж наступали, але валюта завжди цінувалася високо, просто робоча сила ставала куди менш дорогий. А ось країни, що втратили свої запаси золота, моментально впадали в інфляцію. Іноді валюта падала на сотні і навіть тисячі відсотків. Наприклад, на цілий статок в банках вчора, сьогодні можна було купити пару кілограм цукру. Приблизно така ж ситуація склалася в розпаду Радянського Союзу. Гроші знецінилися лавиноподібно, трапилася гіперінфляція, обумовлена ​​повним крахом фінансової системи через неконтрольоване випуску асигнацій і грошових купюр.

Про дефолт

Про цей новий термін росіяни дізналися в 1998-му році, після оголошення уряду про нездатність платити по внутрішнім і зовнішньоекономічних боргах. Дефолт йшов пліч-о-пліч з гіперінфляцією та іншими «принадами» кризи. Моментально спустошувалися полиці магазинів, громадяни намагалися витратити свої накопичені роками гроші хоч на якийсь товар. Підприємства пачками оголошували себе банкрутами, лопнули сотні банків і інших фінансових організацій. Ставки по кредитах виросли в 10 разів.

Дефолт – це процес цілковитого знецінення грошових знаків внаслідок втрати довіри до НДЕ. Причому, дефолт виникає відразу на всіх ринках, як всередині держави, так і за його межами. Причина дефолту – систематичні помилки і недоліки державної влади в процесі управління країною.

Про девальвації і інфляції

Якщо в країні слабо розвинене виробництво, або воно просто є малоефективним, то зростання внутрішніх цін обов’язково призведе до девальвації або інфляції – обвалення національної валюти. Якщо у відсотку товарів загального споживання закладена висока імпортна складова, то знецінення грошей неминуче. Це пов’язано з тим, що сировина, необхідне для виробництва благ, закуповується за світові валюти, наприклад, за американські долари або європейські Євро. Якщо країна менш залежна від поставок товарів ззовні, то інфляція може бути тільки в переліку імпортних благ і товарів, вироблених з імпортної сировини.

Найбільші знецінення грошей за всю історію

За останні 100 років світова економіка перенесла кілька найбільших інфляцій. Далі ми розглянемо самі жалюгідні випадки знецінення грошей.

Дефолт в Зімбабве (2000-й – 2009-й роки)

Зімбабве – країна з переважно аграрною підвалиною. На її території вирощується на експорт тютюн, чай, бавовна та цукрова тростина. Після початку незаконної конфіскації земель у 2000-му році на користь місцевих фермерів експорт продукції майже вичерпався. Припинилися вклади зарубіжних інвесторів, а сама країна зазнала колосальних збитків. Через рік інвестори і зовсім ввели санкції, а після цього «добили» Зімбабве торговими ембарго. Дефолт був неминучий. У середині 2008-го року інфляція склала 231 мільйон відсотків. Ціна збільшувалася в два рази кожні півтори години. З 2000-го до 08-ї роки влади зовсім не вжили нічого, щоб хоч якось врятувати економіку країни. У 2009-му році країна відмовилася від своєї економічної системи на користь американського долара.

Угорська валютна криза (1945-й – 1946-й роки)

Після 2-ї світової війни Угорщина була визнана «гітлерівським посібником» і залишилася без своїх колись потужних виробництв. Угорщина стала залежною від СРСР. Після виплати значних репарацій країна оголосила про своє банкрутство. Кругом панувала розруха, борги «перекривали кисень», далі пішла інфляція. Купюри передруковувалися мало не кожен місяць. За 10-ти тисячної купюрою приходила 10-ти мільйонна, за ній 100 мільйонна, далі – купюра номіналом в 1 мільярд. Інфляція за добу виростала на 400%, а ціни збільшувалися кожні пару Чалов в 2-3 рази. Дійшло до абсурду. З’явилися купюри номіналом в трильйон і вище. У 1946-му році Національний угорський банк ввів в обіг нову валюту – форинт.

Грецька боргова яма (1944 й рік)

Греція в 1941-му році була окупована Німеччиною і Італією. До цього моменту італійські атаки не приносили агресорам ніякої користі. Після окупації Греція була змушена виплатити всі «окупаційні витрати», а це – чимала сума грошей. Такі значні втрати просто паралізували економіку країни. Припинили своє існування такі сфери, як зовнішня торгівля і сільське господарство. Не забарився голод і гіперінфляція. Ціни подвоювалися з геометричною прогресією. Цінники в магазинах мінялися кожні 24-28 годин. Греки вижили виключно завдяки переходу на натуральний обмін і бартерні угоди по типу «ти мені – я тобі». І тільки через сім років Греція змогла вибратися з боргової ями.

Обвалення югославської валюти (1992-й 0 1994-й роки)

Як тільки розпався Радянський Союз, почався розпад Югославії. Захід активно влився в процес, після чого з’явилися Хорватія, Сербія та Югославія. Далі послідувала громадянська війна і, як наслідок, введення ООН ембарго і санкцій, що повністю паралізувало торгівлю і виробництво всередині країни. Почався дефолт з подвоєнням цін кожні 2-е суток. Економіка зачахнула. Ситуація пожвавилася після введення в економіку німецької марки. Сталося це в 1994-му році.

Німецький дефолт (1922-й – 1923-й роки)

Зазнавши нищівної поразки у 2-й світовій війні, Німеччина відчула всю красу дефолту і злиднів. Віддавши репарації країнам-переможцям, германію не змогла стримати зростання цін, після чого почався процес обвалення національної валюти. Цінники оновлювалися кожні 45-50 годин, люди не встигали запам’ятовувати сьогоднішню ціну на предмети першої необхідності, як вона подвоювалася. Масштабно випускалися купюри все більшого і більшого номіналу. Найбільша купюра – 100 трильйонів німецьких марок. Ця гігантська сума насправді була еквівалентною всього 25-й доларам США. У 1923-му році уряд Німеччини ввело в обіг нову рентну марку, що врятувала всю економіку від остаточного краху.

Обвалення валюти в Перу (1984-й – 1990-й роки)

Головна «валюта» Перу – «сіль». У 1984-му році виробничі області зазнали фіаско, ситуація ускладнилася проблемами у зовнішній торгівлі. «Сіль» стала дешевшати. В початку 1984-го року купюра в 50 тисяч солей зросла до номіналу в 500 тисяч. Після проведення необхідної грошової реформи, була введена нова валюта – інті. Але це не привело до очікуваного результату. З валютою інті відбулося майже те ж саме.

Українська інфляція (1993-й – 1995-й роки)

Україна змогла пережити одну з найжорсткіших інфляцій, що сталися на всьому пострадянському просторі. Всього за 2 роки інфляція перевалила за 1400% в місяць. Причина тому – зупинка виробництва товарів і відсутність прибутку від експорту. Через деякий час після того, як Україна оголосила себе незалежною державою, найбільша купюра досягла номіналу в 1000 купонів. Через рік з’явилися купюри номіналом в 1 мільйон купонів. Після вилучення Нацбанком купонів і введення гривні ситуація дещо стабілізувалася.

Посилання на основну публікацію