Забезпечене зобов’язання

Законодавством визначено ряд заходів, які повинні мотивувати позичальника до відповідального виконання зобов’язань перед позикодавцем. Невиконання пунктів договору загрожує боржнику майнової та матеріальною відповідальністю. Гарантії виконання закон називає способами забезпечення зобов’язань, відношення, що виникає при гарантії виконання – забезпеченим зобов’язанням.

Перелік застосовних способів забезпечення носить відкритий характер і прописаний в Цивільному Кодексі країни, отже, позикодавець має право сам визначати, якими заходами скористатися, спираючись на специфіку і важливість зобов’язання. Специфіка використання методів забезпечення полягає в наступному: що забезпечує зобов’язання стає недійсним після завершення основних відносин. Винятком вважається тільки банківська гарантія, яка навіть після закінчення співпраці не звільняє гаранта від виконання додаткового зобов’язання.

Основні способи забезпечення

Неустойка

Неустойка – грошова сума, правомірно необхідна кредитором з боржника у разі порушення ним умов договору (скажімо, при простроченні). Можливість подібного стягнення дозволяє позикодавцеві хоча б частково заповнити втрати, які він несе через невиконуваності боржника. Розмір неустойки встановлений нормативним актом – за договором учасників неустойка може бути вище, але не нижче. Якщо величина неустойки не відповідає збитку, який заподіяв кредитору боржник, сума зменшується за рішенням суду.

Неустойка буває декількох видів:

Види неустойки

– По підставі виникнення неустойка класифікується на законну і договірну. Законна сплачується незалежно від того, чи передбачена вона угодою між сторонами угоди. Умови договірної угоди визначаються тільки на розсуд сторін.

– По співвідношенню зі збитками бувають неустойки:

а) Залікові (боржник повинен компенсувати збитки кредитора за вирахуванням неустойки).

б) Виняткові (боржник повинен платити тільки неустойку).

в) Штрафні (крім неустойки можуть бути стягнуті і збитки).

г) Альтернативні (кредитор має право вибору між неустойкою і збитками).

– За способом обчислення неустойки діляться на пені (обчислювані у відсотках за добу) і штрафи (фіксована сума).

Застава

Застава – передача боржником позикодавцеві майна як гарантії відповідальності. Наприклад, в ломбарді позика забезпечується ювелірними прикрасами. Заставодавець не наділений правом вимагати повернення закладеного майна, якщо позичка погашена повністю.

Існує кілька класифікацій застави:

Види застави

– по можливості передачі заставу класифікується на тверду заставу (не передавати кредитору) та заклад (передається). Різновидом застави є вже згаданий заставу в ломбарді.

– по об’єкту заставу ділиться на правовий і речовий.

Застава не реалізується безпосередньо власником – майно має бути продано виключно з публічних торгів, притому нерухоме – лише за директивою судового органу.

Припинення застави можливе:

– коли зобов’язання виконано;

– при продажу заставленого майна на торгах;

– при наявності загрози пошкодження закладеної речі;

– при загибелі закладеної речі;

– при неможливості реалізувати заставу.

Порука

Порука – це договір, за умовами якого стороння особа – поручитель – бере на себе відповідальність за те, що позичальник буде ставитися до зобов’язань належним чином. У поручительства є ряд особливостей:

– Якщо умови не виконуються належним чином, відповідальність позичальника і доручив за нього особи солідарна, тобто кредитор має право сам вибирати, кому пред’явити претензію.

– Поручитель відповідальний за все зобов’язання або лише за частину.

– У разі виплати компенсації поручителем він має право подати регресивний позов на позичальника.

Договір поручительства втрачає силу, якщо:

– забезпечене зобов’язання виконано;

– якщо умови зобов’язання змінені без згоди поручителя (наприклад, збільшилася сума кредиту);

– якщо борг переведений на іншу людину, за якого поручитель не має наміру відповідати;

– якщо кредитор не погоджується прийняти виконання зобов’язання, аргументуючи будь-яким мотивом;

– якщо позикодавець не пред’явив позов поручителю протягом року з дати настання терміну виконання зобов’язання.

Банківська гарантія

Банківська гарантія – поручителем виступає банк. Така форма забезпечення має специфічні риси:

– Гарантія не залежить від обставини і не передається.

– Якщо гарант (банк) відмовляється компенсувати збитки, завдані бенефіціару (кредитору), він може бути покараний штрафом більшого розміру, ніж банківська гарантія.

– Гарант, компенсувало бенефіціару збитки, має право на регресивний позов до принципала (боржника).

Завдаток

Завдаток – грошова сума, що видається одним з учасників угоди в рахунок наступних платежів і в забезпечення зобов’язання. Завдаток – тільки гроші. Угода про завдаток має письмову форму, інакше сума вважається авансом. Особливості завдатку як варіанти забезпечення полягають в наступному:

– учасник угоди, що дає завдаток, втрачає його в разі невиконання зобов’язань, одержувач в тому ж випадку повинен сплатити подвійну суму.

– завдаток повертається в двох ситуаціях: зобов’язання виконано і зобов’язання нездійсненно.

...
ПОДІЛИТИСЯ: