Юридичні особи підприємства – форми реорганізації

Під реорганізацією розуміють таке поняття – зупинку діяльності однієї юридичної особи на умови правової спадкоємності. Результатом даного процесу є виникнення кількох нових суб’єктів економічної діяльності, які визнають зобов’язання, що виникли з відносин ліквідованого підприємства.

Ініціатором реорганізації можуть стати:

  • власник;
  • засновники;
  • уповноважений ними орган;
  • суд.

У деяких випадках таким чином вдається уникнути повної ліквідації господарюючого суб’єкта, в тому числі при загрозі банкрутства.

В процесі реорганізації необхідно враховувати одну досить-таки суттєва обставина – деякі види припускають певну монополізацію відносин і діяльності.

Читайте також: Ліміт розрахунків між юридичним і фізособою

Мова в даному випадку йде про:

  • перетворенні;
  • злиття;
  • приєднання.

Всі наведені форми реорганізації юридичної особи вимагають схвалення з боку антимонопольної служби України.

По суті своїй, розглянутий процес є досить специфічною моделлю припинення діяльності існуючої юридичної особи, з паралельним створенням нових (за винятком виділення і приєднання). Причому мається на увазі у всіх випадках обов’язковий перехід прав, обов’язків і відносин до нових господарюючих суб’єктів.

Розподіл зобов’язань

У зв’язку з тим, що основним питанням в процесі реорганізації є майнове правонаступництво, в ході її проведення вкрай важливо чітко обумовити обсяг прав і обов’язків, прийнятих усіма виникаючими юридичними особами. При цьому існує кілька варіантів переходу, що допускаються російським законодавством:

  • всього комплексу правовідносин лише одній юрособі (злиття, перетворення, приєднання);
  • декількох правонаступників в обумовленому обсязі в разі, якщо компанія розділяється;
  • часткова передача обов’язків і прав в ході виділення.

З тієї причини, що при реорганізації створюються нові юридичні особи, погашення всіх зобов’язань компанії не передбачається, на відміну від остаточної ліквідації господарюючого суб’єкта.

Повною мірою зобов’язання і права розподіляються серед нових юросіб. Наступність в даному випадку є всеосяжною і універсальною. Зокрема, передбачається:

  • комплексна передача всіх прав і зобов’язань, що виникли з відносин реорганізується суб’єкта;
  • правонаступники позбавлені в той же час можливості відмовитися від покладання на себе окремих обтяжень закривається юрособи.

Таким чином, проводячи реорганізацію, необхідно обов’язково вирішити всі питання, пов’язані з поділом комплексу правовідносин між усіма створюваними юрособами.

Як показує практика, найчастіше проблема виникає в тих випадках, коли відбувається поділ або ж виділення. Вся справа в тому, що при злитті або перетворення в результаті з’являється тільки одна особа, що стає приймачем ліквідованих в процесі реорганізації.

Даний процес має на увазі складання:

  • розподільчого балансу (якщо мова йде, наприклад, про виділення);
  • передавального акта (злиття, приєднання, перетворення).

У першому документі необхідно однозначно вказати, яке саме нову юрособу приймає ту чи іншу зобов’язання.

У передавальному акті розкриваються всі дані по заборгованості. Там же повинні бути зафіксовані борги, які раніше оскаржувалися реорганізовується господарюючим суб’єктом.

Порядок прийняття рішення

Як вже зазначалося раніше, реорганізація може проводитися як за рішенням засновників, так і згідно з постановою керівництва компанії. В першу чергу все залежить виключно від того, в якій організаційно-правовій формі господарюючий суб’єкт був заснований.

Проведення реорганізації в добровільному порядку передбачає прийняття відповідного рішення уповноваженими особами або органами. Зокрема, в разі якщо мова йде про акціонерне товариство – це питання входить до компетенції загальних зборів власників цінних паперів.

У той же час необхідно враховувати наступні важливі формальні моменти для того, щоб в майбутньому уникнути претензій:

  • ініціатива повинна виходити від керівництва (в АТ – Рада директорів) в разі, якщо не існує інших правил, наведених в статуті;
  • проголосувати за реорганізацію необхідно принаймні 75 відсоткам акціонерів, які прибули для участі в зборах.

При цьому законодавство України відзначає – особам, які мають привілейованими цінними паперами, також потрібно взяти участь в спільному голосуванні.

В яких формах може відбуватися реорганізація юросіб

У Цивільному кодексі України всього вказується п’ять форм перебудови господарюючих суб’єктів. Мова йде про:

  • приєднання;
  • злиття;
  • поділі;
  • виділення;
  • перетворенні.

Зокрема, злиття передбачає припинення діяльності всіх що у процесі юросіб, з переходом прав і зобов’язань до новоствореного суб’єкта. Як уже зазначалося, на це та інші дії того ж порядку потрібна згода антимонопольної служби. Йдеться про власне злиття або ж приєднання:

  • декількох спілок або асоціацій, які об’єднують комерційні організації;
  • суб’єктів економічної діяльності, чий узагальнений розмір активів перевищує 100 тисяч МРОТ.

У разі приєднання одну юрособу ліквідується, а його зобов’язання і права передаються іншій діючої компанії. Причому статус її залишається колишнім, отже, з її боку буде потрібно тільки висловити згоду на дану процедуру, взяти на баланс активи і пасиви, і внести поправки в статут.

В цілому є певна схожість між поділом і виділенням. Відрізняються ці дві форми наступним:

  1. в першому випадку колективна компанія ліквідується, і на її основі створюється кілька нових юросіб;
  2. у другому основний суб’єкт господарської діяльності продовжує функціонувати, а нові компанії організовуються на базі окремих підрозділів.

Весь сенс перетворення полягає в тому, що певна юрособа, створене на основі однієї організаційно-правової моделі, ліквідується. У той же час виникає інший суб’єкт, діяльність якого ґрунтується на інший, передбаченої законом, формі.

Дана процедура не передбачає кількісного зміни в цивільному обороті. Зобов’язання не втрачається, а купуються новим приймачем прав. Ця форма в даний час найбільш поширена в Україні.

Існує тільки кілька особливостей:

  • комерційні підприємства не мають права перетворитися в некомерційні структури;
  • ТОВ і АТ – в товариства або держкомпанії.

У той же час процес реорганізації господарюючих суб’єктів прямо зачіпає інтереси власників їх боргів. Беручи цю обставину до уваги, держава передбачила певні гарантії для кредиторів. Зокрема, засновники юрособи перед перетворенням повинні в обов’язковому порядку повідомити власників заборгованості про свої наміри. При цьому закон визначає тільки одну форму попередження – письмову.

...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Первинна пропозиція