Відновлення економіки СРСР в післявоєнний час

Загальний збиток СРСР у війні з Німеччиною та її союзниками склав близько 700 мільярдів рублів, а це загальний обсяг капіталовкладень в країну за період п’ятирічки. Якщо ж враховувати сумарні витрати з урахуванням переведення промисловості на «військові рейки», то витрати склали більше 2,5 трильйонів рублів. Притому, що державний бюджет країни на період початку війни становив лише 180 мільярдів рублів.

Після війни істотно знизилося виробництво цементу (опустилося до рівня 1928 роки), впала вироблення чорних металів, сталі та вугілля (до рівня 1934 року). Велика частина устаткування в країні виявилося зношених і непридатних для подальшого використання. З’явилася ще одна проблема – гостра нестача кадрів. Основну робочу силу становили жінки і діти.

Відновлення економіки СРСР почалося з середини 1943 року, коли вдалося витіснити фашистів з окупованих територій. П’ятирічний план по відновленню промисловості було розпочато в 1946 році і завершився тільки до 1950-го. У цей період планувалося істотно підняти економіку, забезпечити підйом рівня життя, зміцнити військову міць. Сумарний обсяг коштів, виділених на проведення п’ятирічки, склав близько 250 мільярдів рублів. Крім цього, в завдання ставилося піти від карткової системи, домогтися зниження цін на товари, підвищити рівень заробітної плати, розширити системи охорони здоров’я і освіти.

У 1945 році в СРСР були повернуті майже п’ять мільйонів чоловік, які були насильно відвезені для проведення робіт в Німеччину. Їх них майже 2,5 мільйона військовополонених. Протягом декількох років уряд СРСР робило упор на підвищення якості армії, що призвело до зниження числа збройних сил до рівня 8,5 мільйонів чоловік.

У промисловості здійснювався активний переклад з військової на мирну сферу. Почалося відновлення підприємств, активно розширювалася виробництво, збільшувався асортимент продукції, велося будівництво нових заводів і підприємств. Уже в 1946 році вдалося перебудувати всю промисловість СРСР на виробництво продукції для мирного життя. У 1948 році вийшло підняти виробництво майже на 20% вище довоєнного рівня. Найкраще вдалося відновлення важкої промисловості, рівень якої зріс майже на третину.

У період відновлення особлива увага приділялася Донбасу і ремонту зруйнованих шахт. При цьому вийти на колишній рівень видобутку вугілля вдалося тільки до 1950-го року. Відновлення металургійної промисловості Української РСР і зовсім затягнулося до 1951 року. У ці роки йшло активне будівництво нових електростанцій, освоювалися нафтові родовища. Протягом п’яти років вдалося відбудувати і відновити більш шести тисяч заводів і фабрик.

Сільське господарство в період війни зазнало істотних збитків, який склав більше 180 мільярдів рублів. За обсягом засіяних територій СРСР опустився до рівня 1913 року. На початок 1945 року валова продукція знизилася до рівня 1940 року. Майже на 30% зменшився тракторний парк, майже не залишилося коней. Ускладнювався процес відновлення і невеликим обсягом коштів, виділених на сільське господарство.

Незважаючи на всі складнощі, вже до 1946 року вдалося відновити майже 80% всіх посівних земель. До 1950 року була підведена електроенергія майже до 2/3 всіх радгоспів і 15% колгоспів. З іншого боку відновлення економіки в сільському господарстві проходило з великими порушеннями. Застосування травопольной системи призвело до зниження обсягів бобових і зернових культур. Затримувалося розвиток сільського господарства в сфері вирощування картоплі, зерна та інших продуктів. Одночасно з цим колгоспникам доводилося виплачувати великі податки, що тільки посилювало становище селян. Єдиною втіхою було зниження вартості на продукти харчування.

Посилання на основну публікацію