Види монополістичних угод

Сьогодні є безліч монополій, які можуть організовуватися за допомогою об’єднання великих підприємств. При цьому самі монополії мають різні форми – від найбільш простих до складних варіантів. Так, можна виділити кілька видів монополістичних угод (монополій):

1. Тимчасові угоди – пули, конвенції, ринги. Подібні домовленості мають місце між окремо взятими підприємствами. При цьому об’єднання можуть називатися по-різному (багато що залежить від об’єкта угоди). Так, виділяються договору про спільні заходи щодо конкурентів, угоди по продукції, що виробляється і так далі. Подібні угоди, як правило, є тимчасовими і нестійкими. На практиці вони існують недовго і «розсипаються» після досягнення поставленої мети.

2. Картель – більш стійкий варіант монополістичної угоди, учасниками якого є окремо взяті компанії. Домовленості суб’єктів господарювання, як правило, стосуються ринку збуту товару та його виготовлення. У картельних угодах можуть обумовлюватися ціни на сировинну продукцію, необхідну для виробництва товарів.

Такі угоди не можна віднести до повної монополізації, адже в ролі їх учасників виступають різні компанії, що зберігають свою самостійність (виробничу і комерційну), а також виступають у ролі продавців, що погоджували свої дії в умовах ринку.

3. Синдикат – одна з найякісніших форм монополістичних угод. Особливість – об’єднання підприємств з метою створення загальної освіти (компанії) для подальшої реалізації товару. Синдикат – повноцінна монополія.

4. Трест – найстабільніша форма монополістичних угод. Це потужне об’єднання декількох підприємств, створене не тільки для реалізації товару (продукції), як це відбувається найчастіше, а й для виробництва. Підприємства, які стали учасниками угод, перестають працювати виключно на себе, втрачають виробничу і збутову індивідуальність. Група компаній, по суті, перетворюється в єдиний «організм».

5. Концерн – популярний вид монополістичного освіти, здатний «підім’яти» під себе збут продукції і його виробництво. Концерн створюється в разі, якщо одна головна компанія купує контрольні пакети акцій дрібніших підприємств. При цьому покупець займає лідируючі і керівні позиції. Особливість концерну в тому, що навіть після створення структури, підприємства, що входять до його складу, залишаються самостійними в плані виробництва і збуту продукції. Єдине, в чому вони залежні, так це у фінансовому відношенні.

Монополія концерні є компанії, які відносяться до різних галузей, але мають загальні зв’язку. Ось чому концерни відносять до багатопрофільним структурам. Наприклад, нафтопереробна організація може займатися виробництвом не тільки бензину, але і обладнанням для буріння свердловин, АЗС і так далі. Створення концернів – можливість отримувати стабільний прибуток, адже під керівництвом однієї структури виявляється безліч (найчастіше успішних) підприємств.

6. Конгломерат – монополістичне угоду, суть якого в об’єднання компаній з різних галузей в одну структуру. Такий принцип об’єднання носить назву диверсифікаційного. Суть полягає у впровадженні на різні ринки якоїсь однієї, найбільш потужної компанії. Основне завдання – встановлення контролю і отримання максимальних доходів.

Створення конгломерату здійснюється за допомогою об’єднання одним підприємством акцій (контрольних пакетів) інших компаній. Як правило, в конгломерат входять тільки найбільш прибуткові підприємства, що відрізняються великими перспективами в майбутньому.

����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°����¯�¿�½������³����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������·����¯�¿�½������º����¯�¿�½������°...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Ф’ючерсна біржа: коротко