Види монетарної політики

Кожна держава обирає свій вид кредитно-грошової політики. Він може змінюватися, в залежності від зовнішніх умов, стану економіки, розвитку виробництва, зайнятості населення та інших факторів. При цьому виділяються наступні види:

1. М’яка монетарна політика (її друга назва – «політика дешевих грошей») спрямована на стимулювання різних галузей економіки за рахунок регулювання процентних ставок і збільшення обсягів грошової маси. При цьому Центральний Банк проводить наступні операції:

– укладає угоди з купівлі державних цінних паперів. Всі операції при цьому проводяться на відкритому ринку, а виручені кошти переводяться в резерви банків і на рахунки населення. Подібні дії дозволяють підвищити обсяг грошової маси і поліпшити фінансові можливості банків. Як наслідок, міжбанківський кредит починає користуватися великим попитом;

– зводить до мінімуму норму банківського резервування, що істотно розширює можливості кредитування різних сфер економіки;

– знижує процентну ставку. Як наслідок, комерційні банки отримують доступ до більш вигідним кредитами. Одночасно з цим зростає обсяг виданих позик населенню на більш вигідних умовах і залучення додаткових коштів у вигляді депозитних вкладів.

2. Жорстка монетарна політика (її друга назва – «політика дорогих грошей») спрямована на запровадження різних обмежень, утримування зростання грошей в обігу з основною метою – стримування інфляційних процесів. При жорсткої кредитно-грошової політики ЦБ виконує наступні дії:

– збільшує межа банківського резервування. Таким способом досягається зменшення зростання грошової маси;

– підвищує процентну ставку. З цієї причини комерційні структури змушені зупинити потік запозичень у ЦБ і обмежити видачу кредитів населенню. Підсумок – пригнічення росту обсягів грошової маси;

– продає державні цінні папери При цьому угоди виробляються на відкритому ринку за рахунок поточних рахунків населення і резервів комерційних кредитно-фінансових організацій. Підсумок такий же, як і в попередньому випадку – зменшення обсягу грошової маси.

Крім жорсткої і м’якої можна виділити ще два види кредитно-грошової політики:

1. Стимулююча монетарна політика. Її суть полягає у виконанні наступних дій:

– зменшення облікової ставки;
– зниження нормованої величини резервних вимог;
– скупку державних активів на відкритому ринку.

Такі дії є актуальними в період загального спаду в сфері економіки. Основна мета – припинити загальне зростання безробіття в країні, збільшити зростання ділової активності.

2. Стримуюча монетарна політика полягає в проведенні зворотних дій і спрямована на зниження загального пропозиції грошей:

– продаж ЦБ державних активів;
– збільшення облікової ставки;
– перегляд нормованої величини резервних вимог в сторону збільшення.

Проведення такої політики актуально в період буму, коли потрібно стримати інфляцію і знизити ділову активність.

����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°����¯�¿�½������³����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������·����¯�¿�½������º����¯�¿�½������°...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Метод ануїтету