Види квот

По спрямованості їхньої дії вищевказані обмеження поділяють на:

Експортні. Квоти такого виду застосовуються відповідно до міжнародних угод, які встановлюють однакову частку для кожної країни в експорті конкретного товару (наприклад, вивіз нафти з країн ОПЕК). Також дані контингенти можуть вводитися урядом однієї держави, щоб запобігти надмірний вивіз товарів, які є дефіцитними на внутрішньому ринку.

Імпортні. Національний уряд вводить їх з метою захисту місцевих виробників, регулювання попиту і пропозиції на внутрішньому ринку, досягнення збалансованості торговельного балансу. Крім того, імпортні квоти можуть застосовуватися у відповідь на дискримінаційну політику інших держав.

Крім того, за вищевказані обмеження діляться на:

Глобальні квоти – обмеження, які вводяться на ввезення чи вивезення певного товару на конкретний період часу незалежно від того, з якої держави імпортується або в яку країну експортується продукція. У чому сенс таких квот? Справа в тому, що дані обмеження зазвичай забезпечують необхідний рівень внутрішнього споживання. Їх обсяг обчислюється як різниця споживання і внутрішнього виробництва продукції. Прикладом глобальної квоти може виступати експорт Росією нафти (приблизно 40 млн. Тонн) в 1993 році для державних потреб.

Індивідуальні квоти – обмеження, які встановлюються в рамках глобального контингенту кожної держави, що імпортує або експортує товар. Вони в більшості випадків вводяться на основі двосторонніх договірних угод. Дані квоти надають основні переваги в експорті або імпорті тим державам, з якими існують тісні економічні або політичні інтереси. Прикладом вищевказаної квоти може виступати контингент в 21,6 млн. Кг на імпорт в Сполучені Штати пшениці з Канади. У більшості випадків індивідуальні обмеження бувають сезонними. Вони встановлюються державою на конкретний період часу, коли найбільш потребує захисту внутрішнього ринку цієї країни. Індивідуальні обмеження діляться на два підвиди: двосторонні (при розподілі квоти перевага віддається тій державі, яка приймає на себе зустрічні обов’язки ввозити на свою територію продукцію даної країни) і пропорційні (в залежності від частки в імпорті кожної країни за певний період розподіляються товари).

Тарифні квоти – обмеження, в межах вартості або кількості яких товари, що ввозяться, обкладаються в звичайному режимі митом.

Сезонні квоти застосовуються для обмеження ввезення сільськогосподарської продукції в період піку її виробництва всередині держави.

Порядок розподілу вищевказаних обмежень дає можливість розділити їх на конкретні і нерозподілені квоти. Конкретний контингент призначений і оформляється на ім’я конкретної фірми-імпортера без урахування, коли були пред’явлені документи на його отримання. Якщо оформлення вищевказаного кількісного обмеження здійснюється в порядку надходження необхідних для цього документів, то така квота відноситься фахівцями до категорії нерозподілених.

Дуже рідко в світовій практиці зустрічається такий тип квот, як неконкретизовані. Це кількісні обмеження, які оформляються без урахування тимчасового періоду їх дії.

����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°����¯�¿�½������³����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������·����¯�¿�½������º����¯�¿�½������°...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Головний бухгалтер