Види і особливості глобальних операцій реєстратора цінних паперів

У практиці реєстраторів відомо три основних види глобальних операцій, що здійснюються на прохання емітента. До таких можна віднести:

1. Розміщення емісій акцій. Подібні дії можливі при установі організації (АТ), розподілі додаткової емісії активів, а також розміщенні інших цінних паперів шляхом підписки. При виконанні згаданих вище функцій реєстратор:

  • – заносить дані про підприємство-емітента в реєстр;
  • – заносить дані, що стосуються випуску цінних паперів (як правило, акцій);
  • – виконує дії по відкриттю емісійного рахунку АТ і виробляє зарахування активів з урахуванням числа, яке було зазначено в рішенні про емісію цінних паперів (дане правило діє завжди);
  • – виконує зарахування на особові рахунки пройшли реєстрацію учасників необхідного число цінних паперів (якщо це необхідно, то може бути відкритий новий рахунок). В якості підстави для подібної глобальної операції виступають анкети зареєстрованих осіб і угоди купівлі-продажу активів (як правило, досить одного з документів);
  • – виконує роботу зі звірки числа розміщених активів (прописаного в звіті про емісію цінних паперів) з об’ємом активів, які враховані на особовому рахунку зареєстрованої клієнта;
  • – анулює цінні папери, що не були розміщені. При цьому реєстратор ґрунтується на інформації звіту про емісію.

Якщо підприємство-емітент емітувало менший обсяг акцій, ніж це було прописано в проспекті про випуск, то у реєстратора є два шляхи:

  • – якщо число невипущених активів не перевищує допустиму частку (прописана в правилах реєстратора і зафіксована на законодавчому рівні), то реєструючий орган відображає в документах число акцій, зазначених у звіті про випуск активів;
  • – в разі коли число невипущених акцій перевищує допустимий відсоток на нерозміщені паперу, то випуск активів визнається таким. Реєстратор має право призупинити всі дії, що проводяться по особових рахунках зареєстрованих клієнтів щодо операцій з цими активами.

Одночасно з цим реєстратор бере на себе функції по прийому цінних паперів, що повертаються власниками і передачу їх підприємству-емітенту.

Якщо ж випуск цінних паперів визнається дійсним, то реєстратор здійснює розблокування активів на всіх рахунках.

2. Консолідація (дроблення). У деяких випадках з боку компанії-емітента може надійти вимога реєстратору про дроблення (консолідації) активів. Суть такої дії – підвищення або зниження обсягу цінних паперів у випуску по відношенню до нинішнього обсягу. Операція проводиться з урахуванням заданого коефіцієнта одночасно з підвищенням (зниженням) номінальною ціни акцій. На даному етапі одна з головних задач – виключити зміна розміру статутного капіталу при виконанні таких маніпуляцій.

Підставою для виконання консолідації (дроблення) активів реєструючим органом виступає:

  • – протокол, сформований на зборах власників цінних паперів. У документі має бути затверджено проведення подібної операції;
  • – розпорядження з боку підприємства-емітента про внесення даних до реєстру, щодо даної глобальної угоди;
  • – копії документів, що підтверджують внесення коригувань до статуту підприємства та проспект випуску.

Реєструючий орган бере на себе зобов’язання внести зміни в стислі терміни. Як правило, подібні операції виконуються в строк до десяти днів з моменту передачі паперів від замовника (емітента). За фактом отримання документів вносяться коректування в реєстраційний журнал з випуску активів тієї чи іншої категорії. Також виробляються виправлення в базі даних особових рахунків замовника (підприємства-емітента).

3. Анулювання активів. Конвертація. Для виконання глобальної операції реєстратор повинен отримати весь пакет необхідних паперів, що підтверджують факт викупу активів. При цьому реєструючий орган анулює тільки ті акції, які зафіксовані на особовому рахунку замовника по викупленим активів.

Процес конвертації проводиться за допомогою запису в реєстраційний журнал, а також шляхом коригування особових рахунків з урахуванням діючих правил.

У разі розміщення активів за допомогою конвертації реєструючий орган може виконувати наступні дії:

  • – коригувати реєстр з урахуванням нових даних про емісію цінних паперів;
  • – проводити зарахування конвертованих цінних паперів на емісійний рахунок клієнта. При цьому вказується кількість, прописане в рішенні про емісію;
  • – здійснювати конвертацію активів за допомогою переказу певного числа акцій нового випуску з рахунку емісії на особові рахунки інших зареєстрованих осіб, а також переводити активи минулих випусків з особових рахунків інших зареєстрованих клієнтів на рахунок емісії підприємства, котрий випустив активи;
  • – анулювати цінні папери минулих випусків;
  • – звіряти число розміщених активів з реальною цифрою, зазначеної на особовому рахунку пройшли реєстрацію осіб.

Реєструючий орган вносить інформацію про конвертацію щодо будь-яких певних активів, які належать окремим господарям, або по відношенню до всієї емісії. При цьому даний вид глобальних операцій може виконуватися тільки після реєстрації конвертованій емісії в державних органах. Фіксація інформації про конвертацію проводиться в той же день, який був зазначений в рішенні про випуск активів за фактом даних з реєстру. Якщо цінні папери належать різним власникам, то записи робляться протягом трьох діб з моменту видачі розпорядження на конвертацію.

У разі коли внаслідок конвертації (або розподілу) число активів у окремих осіб стало дробовим, то реєструючий орган:

  • – виробляє відокремлений облік дрібних активів окремо взятого зареєстрованої особи;
  • – надає емітенту перелік пройшли реєстрацію осіб із зазначенням належних йому активів;
  • – фіксує на особовому рахунку лише ціле число цінних паперів;
  • – за фактом документів, що підтверджують викуп дрібних акцій, виробляє зарахування активів на особовий рахунок.
Посилання на основну публікацію