Види фінансової стійкості фірми

Головними показниками стійкості фірми виступають платоспроможність і фінансова незалежність.

Фінансова незалежність – це показник співвідношення позикових коштів до власних коштів фірми. Власні оборотні кошти фірми – це активи, які були сформовані за рахунок власних коштів (в основному прибули). Позикові кошти фірми – це пасиви, які фірма придбала за рахунок банківських кредитів та кредиторської заборгованості. У практиці фінансового аналізу вважається оптимальним, якщо фірма фінансує свою оперативну діяльність за рахунок власних ресурсів, а покупка активів відбувається за рахунок довгострокових кредитів.

Коефіцієнт автономії знаходиться за наступною формулою: Коефіцієнт автономії = власний капітал / валюта балансу. Нормативна величина цього показника дорівнює 0.5. Показник автономії вказує скільки в загальній валюті балансу займає власний капітал, і характеризує незалежність підприємства від зовнішнього фінансування.

У вищеописаного коефіцієнта є зворотний показник, коефіцієнт фінансової залежності. Він показує частину позикового капіталу в загальній структурі балансу фірми, і характеризує наскільки фірма залежить від зовнішнього фінансування.

Існують чотири основних типи фінансової стійкості:

  • 1) Абсолютна фінансова стійкість;
  • 2) Нормальна фінансова стійкість;
  • 3) Нестійкий фінансовий стан;
  • 4) Кризовий фінансовий положення.

Абсолютна фінансова стійкість виникає, коли підприємство повністю покриває потребу в товарно – виробничих цінностях за рахунок власних ресурсів. У цьому випадку підприємство покриває свої витрати своїми власними засобами і не залежить від кредиторів. Варто зазначити що, такий вид фінансової стійкості зустрічається крані рідко, і в основному у маленьких за об’ємом виробництва і обороту фірм.

Дану фінансову стійкість можна описати формулою:

М1 = (1,1,1), тобто ΔСОС> 0, ΔСДІ> 0, ΔОІЗ> 0.

Де, ΔСОС – зменшення (збільшення) власних оборотних коштів;

ΔСДІ – збільшення (зменшення) суми довгострокових джерел фінансування і власних коштів;

ΔОІЗ – збільшення (зменшення) загальної величини основних джерело покриття запасів.

Нормальна (достатня) фінансова стійкість виникає, коли фірма фінансує свої витрати за рахунок довгострокових позик і власних коштів. При такому типі фінансової стійкості досягається максимальна ефективність виробничої діяльності. Нормальна фінансова стійкість виражається формулою: М2 = (0,1,1), тобто ΔСОС <0, ΔСДІ> 0, ΔОІЗ> 0.

Нестійкий фінансовий стан виникає, коли підприємство не може покрити свої витрати власним коштами і довгостроковими кредитами, і змушена вдатися до короткострокових позиках для ведення виробничої діяльності. Наприклад, якщо фірма не може придбати матеріали, для безперервності виробничого циклу, і змушена звернутися до позикових коштів (короткострокові кредити, кредиторська заборгованість) для їхньої покупки, то така фірма перебувати в нестійкому положенні. Такий стан може виникати якщо сповільнилася швидкість перетворення вкладених активів в реальні гроші (операційний цикл). Варто зазначити що, таке фінансове становище досить часто виникає на фірмах і далеко не завжди призводить до краху фірми. На цьому етапі грамотне управління фінансами, мобілізація активів і резервів повинно бути в пріоритеті у керівництва. Нестійкий фінансовий положення виражається формулою: М3 = (0,0,1), тобто ΔСОС <0, ΔСДІ <0, ΔОІЗ> 0.

Кризовий фінансовий стан виникає, коли фірма вичерпала всі можливі джерела фінансування і нездатна виплатити за своїми зобов’язаннями. В даному випадку підприємство очікує банкрутство або санація.

Кризовий стан описує наступна формула: М4 = (0,0,0), тобто ΔСОС <0, ΔСДІ <0, ΔОІЗ <0.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Розрахунковий рахунок